Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Розробка цілісної мережі пішохідних маршрутів у регіоні Українських Карпат

Йосип Романович Гілецький
Йосип Романович Гілецький
Йосип Романович Гілецький - доцент кафедри географії та природознавства Прикарпа
Блогер наразі offline
- 20 грудня 2010 Статті 0 Коментарів

Актуальність. Однією з найважливіших тенденцій розвитку національних господарських комплексів країн світу у ХХІ столітті є подальший активний розвиток третинного сектора, у якому важливе місце займає індустрія туризму. Різні види туризму стають все більше популярними і у Карпатському регіоні України. Особливо зростає популярність еко- та агротуризму, які вважаються однимиіз пріоритетних напрямків утвердження сталого розвитку в Карпатах.
Проблематика. Як відомо, екотуризм – це не лише різновид туризму, який об'єднує людей, що подорожують з науково-пізнавальними цілями. Важливим у цьому виді туризму є поєднання пізнання природного і культурного довкілля з активним захистом даного середовища. Тобто, серед основних принципів екологічного туризму є усвідомлене прагнення раціонально використовувати природні ресурси, мінімізувати вплив людини на природні комплекси, щоб не порушувати їх екологічної стійкості. Реалізація цих принципів може утверджуватися різними шляхами. Одним з найважливіших серед них є перерозподіл рекреаційного навантаження з метою зменшення тиску в найбільш популярних осередках рекреації, активізації депресивних осередків, створення і розвиток нових. Це забезпечить не тільки більш рівномірний розподіл рекреаційного навантаження, але і підвищить перспективи соціально-економічного розвитку багатьох гірських поселень, які на сьогодні занепадають.
Нерівномірність рекреаційного освоєння регіону Українських Карпат зумовлена дією ряду чинників, серед яких визначальне значення мали рекреаційний потенціал території, вигідність ЕГП, рівень розвитку транспортного сполучення, історичні передумови розвитку, а також реалізація політики уряду і місцевого самоврядування у справі територіальної організації соціально-економічного життя населення.
Так, основними осередками рекреації у гірській частині Українських Карпат були Яремчанська міськрада та м. Косів в Івано-Франківській області, селища Східниця та Славське у Львівській області, поселення Рахівсько-Ясінянської та Свалявської зон у Закарпатській області. Серед менш значущих осередків рекреації можна назвати у Львівській області Сколе і Розлуч, Івано-Франківській – Новий Мізунь, Гуту, Шешори, Верховину, у Чернівецькій – Вижницю та Путилу, у Закарпатській – Великий Березний, Жденієво, Міжгір’я, Усть-Чорну. Важливе значення для рекреаційного освоєння Карпат мали також прилеглі курортні центри та поліфункціональні середні та великі міські поселення: Трускавець, Моршин, Ужгород, Мукачево, Хуст. Рекреація у них базувалася на ресурсах мінеральних вод, надійному транспортному сполученні, високому ступені атрактивності природних та культурних ландшафтів.
Для обслуговування організованих туристів, що базувалися у перелічених осередках рекреації, у радянські часи була розроблена система канатно-крісельних підйомників, маркованих пішохідних маршрутів з туристськими притулками. На сьогодні більшість з них залишаються дуже популярними серед організованих та самодіяльних туристів. Тим і пояснюється високий ступінь рекреаційного навантаження, яке на них здійснюється. Серед природних об’єктів, які стали осередками найбільш масового паломництва, є вершини Говерла, Хом’як, Сивуля Мала, Парашка, Пікуй, озеро Синевир.
Деякі з маршрутів поступово були забуті і закинуті, а тому по них досить складно проходити, оскільки стежки заросли жерепом, губляться у заростях молодого лісу (Привододільними Горганами, Бескидами до Магури і т. ін.). Ряд маршрутів в останнє десятиріччя відновлені, прочищені, заново промарковані, доповнені схемами. Передусім це стосується району центральної частини Скибових Горган (Сивулянського хребта, Верхньолімницьких Горган від Грофи до Великої Попаді, Молоди), масиву Чорногори, Рахівських гір від Попа Івана Мармароського до Стога, Яворини у Сколівських Бескидах.
Мета і завдання, наукова новизна. Мережа маршрутів, яка пркладена у радянські часи, не була оптимальною, не відчувається у ній певної наукової основи. Тому завдання сьогоднішнього часу полягає не стільки у реставрації існуючої раніше мережі пішохідних маршрутів, а значно більшою мірою у розробці цілісної мережі маршрутів усього регіону Українських Карпат з проектуванням нових осередків розвитку різнопрофільної рекреації. Адже великі райони Українських Карпат, які мають високий ступінь атрактивності природних ландшафтів, залишаються поза увагою туристів. Серед таких, передусім, гори Гриняви, гори Яловичори, масив гори Менчул Полонини Красної, масив гори Остра Гора Полонини Рівної у Полонинсько-Чорногірських Карпатах, Чивчини у Мармароській області, масиви Магури та Широкої у Сколівських Бескидах, хребет Аршиці у Скибових Горганах, хребти Буковинських Карпат від Усть-Путили до Лунгула, хребет Буштула-Берті у Привододільних Горганах, масиви Синяк, Великий Діл та Тупий у Вулканічних Карпатах.
Результати дослідження і висновки. Перспективними осередками екотуризму мали б стати с. Лімна, Карпатське, Либохора, Кам’янка у Львівській області; Липа, Мислівка, Осмолода, Бистриця, Буркут, Голошина, Шепіт (Косівський район) – у Івано-Франківській, Шепіт та Долішній Шепіт, Сарата – у Чернівецькій, Люта, Пилипець, Колочава, Косівська Поляна, Чорна Тиса – у Закарпатській. У деяких з них уже почалися певні зрушення у створенні інфраструктури рекреаційного комплексу. Найбільше у цьому напрямку просунулось село Пилипець, де вже діє канатно-крісельний підйомник, упорядковано екологічний маршрут до водоспаду Шипіт.
У багатьох випадках створення нових осередків повинно розпочинатися саме із прокладання та упорядкування нових пішохідних маршрутів, підвищення атрактивності та популяризації цікавих пізнавальних об’єктів. Останнє полягає в тому, що деякі найвищі вершини гірських масивів, з яких могли б відкриватися неповторні краєвиди, зарослі лісом чи гірською сосною (жерепом). Передусім це стосується таких вершин, як Грегіт поблизу села Шепіт Косівського району чи Кукул в околицях Вороненки Яремчанської міськради. Закритий огляд жерепом з Петроса (1781 м) у Мармароському масиві, невеличкою групкою дерев з Дунавки (1019 м) – найвищої вершини Синяцького масиву Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма. Розчищення цих вершин від деревної рослинності не завдало б помітної шкоди довкіллю, оскільки воно абсолютно неспівмірне із масштабами вирубок у деяких районах Карпат. Зате у справі пізнавального пішохідного туризму додалась би ціла група цікавих для відвідання об’єктів. Розчищення потребують деякі захаращені стовбурами дерев чи техногенними предметами водоспади та озера (водоспад Скакало у масиві Синяк Вулканічних Карпат, озеро Лебедин у Покутських Карпатах).

Отже, існує гостра необхідність розробки наукового обґрунтованого проекту організації і розвитку екологічного туризму у регіоні Українських Карпат.

Ключові слова: -
Переглядів: 1029

Про автора

Йосип Романович Гілецький

Йосип Романович Гілецький - доцент кафедри географії та природознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Наукові інтереси:
1. Формування змісту шкільної географічної освіти
2. Українські Карпати

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Коментарів наразі немає. Залиште перший коментар

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 22 жовтня 2017

Географічна наука