Географи належать до вимираючого виду учених. Географами стають або за покликанням, або за волею серця, або випадково, в рамках поточної кон’юнктури на ринку робочої сили (краще сказати, наукової сили).
Тому, думаю, що міркування різних учених, науковців, студентів та аспірантів з того питання, як вони стали географами, будуть для нашої блогосфери особливо важливими.
Ключові питання цього блогу: 1) як ви стали географами (не розцінюйте це питання, на кшталт "Як ви стали божевільними)? 2) Що спонукало вас до вибору саме цього наукового напрямку? 3) Якби не географія, яку б професію (науковий напрямок) ви обрали? 4) Чим новим ви збагачуєте географічні науки?
Мої відповіді: 1) Мріяв з дитинства, оскільки захоплювався країнознавством, ще в початковій школі прочитав майже всю енциклопедію "Страны и народы" 70-х років видання (20 томів) 2) Спонукала постать унікального географа Жака Паганеля, а також інших героїв Жюля Верна, наприклад, доктора Клоубонні та капітана Гаттераса. 3) Обрав би філософію, оскільки ближча до душі. 4) Намагався збагатити розробкою наукових досліджень про розвиток великих міст та агломерацій. Як вийшло – не знаю…
Шановний пане Koliok. Я погоджуюсь з вами повністю з приводу необхідності відстояти права географів-суспільників на ринку праці за той шмат "пирога", який зветься "регіональною економікою" чи якось там інше. Але. На превелкий жаль, "ховаючись за територіальну організацію" як ви сказали, а ширше - за методологічний апарат радянської доби, ми далеко не підемо. От якщо б суспільні географи активізували свої дослідження в напрямку пізнання законів формування економічної ефективності діяльності підприємств в регіоні і залежності такої ефективності (або, краще, комерційного прибутку) від територіальних особливостей розміщення підприємства - була б інша справа. Цим шляхом пішов Кругман. Ви читали його книжку? Сила-силенна формул та математичних моделей ефективності. Таких формул, що рядовому українському географу й зрозуміти важко. Чому у картографів немає проблем? Тому що вони вміють щось робити своїми руками - і їх праця видна одразу. Не підуть вони до картографічних організацій - так влаштуються дизайнерами на підприємстві і т.д. Їх праця - уречевлена. Це не хімера з купою теоретичних викладок. А в нас - поки що практичних результатів малувато. Треба працювати. Читати хоча б Кругмана, намагатись уникнути в його викладки. Дарма, що він економіст. Писав він все ж таки на географічні теми. Ми ж не будемо вважати негеографом філософа Альфреда Геттнера, або мандрівного комівояжера Семенова Тян-Шанського, або контрабандиста де Боплана?