зона ложа океану в інтервалі глибин від 2500 до 6000 м. Характеризується відносно слабкою рухливістю води, постійно низькою температурою (нижче 0 °С), відсутністю сонячного світла, специфічною фауною. Абісальні відклади представлені різноманітними мулами ...
найбільш глибока (понад 3 000 м) частина океану, відповідає ложу океану.
тип глибоководних рівнин, приурочених до котловин ложа океану й котловин окраїнних морів перехідної зони. За морфологічними ознаками поділяються на плоскі або субгоризонтальні та горбисті. Плоскі рівнини відрізняються винятковою рівнинністю, зумовленою ак ...
сучасні й давні морські та океанічні осадки (переважно карбонатні й кременисті мули, червона глина), які акумулюються в абісалі (зоні глибин ложа океану від 2500 до 6000 м).
порівняно невисокі ізометричні підвищення, які ускладнюють поверхню океанічних котловин. Діаметр (біля підніжжя) становить від кількох метрів до кількох десятків, іноді - кількох сотень метрів, у деяких випадках - до 1000 м. Їх походження пов'язують із не ...
зменшення маси льодовика за рахунок танення, випаровування та механічного руйнування.
сучасна рівнина абразійного походження, яка представляє собою абразійний підводний схил, чи бенч. Відомі також давні абразійні рівнини, занурені чи підняті над рівнем моря, які перетворилися в морські абразійні тераси. Геоморфологія: терміни й поняття ...
процес руйнування гірських порід хвилями і течіями у береговій зоні моря, озера чи водосховища, процес механічного руйнування морських берегів хвилями й течіями.
кількість водяної пари у грамах, яка міститься в 1 куб. м повітря. Вимірюється у г/см куб.
внутрішньоплатформена лінійна зона підвищеної тектонічної активності, що розсікає фундамент платформи вглиб до верхньої мантії, великий (до тисяч кілометрів завдовжки) грабено-подібний прогин у фундаменті давньої платформи, виповнений осадками.