Після другої світової війни в економіці Франції сталися великі зміни значною мірою завдяки цілеспрямованій державній політиці. У 60—70-х роках за темпами економічного розвитку Францію випереджала тільки Японія.
Господарство було модернізоване на новій технічній основі, його структура стала сучасною, а конкурентоспроможність високою. У Західній Європі промисловість Франції поступається лише німецькій. Франція є піонером у розвитку швидкісних транспортних систем. В економіці Франції держава відіграє більшу роль, ніж в інших розвинених країнах (можливо за винятком Італії).
Під її контролем перебувають банки і страхові компанії, енергетика (вугільна, газова і електроенергетична галузі), залізничний транспорт, великі підприємства, наукові дослідження в атомній та аерокосмічній промисловості. Держава визначає пріорітетні напрямки і планує їх розвиток. Для країни характерна висока концентрація виробництва. Дрібні та середні підприємства зберігають найбільш значні позиції в металообробної промисловості та в галузях загального машинобудування, верстатобудуванні, текстильної та швейної промисловості.
У Франції розвинені всі галузі господарства. Частка зайнятих у сільському господарстві і рибальстві становить 6 % і вони створюють 4 % ВНП, у промисловості та будівництві, відповідно, 28 % і 28 %, у нематеріальних галузях — 66 % і 68 %.