Населення Франції

Станом на 2010 рік у Франції проживає 62,8 млн. осіб, ще 2 млн. проживають у заморських департаментах країни. За цим показником країна посідає 21-е місце в світі. Середня щільність населення Франції 110 осіб на 1 км², це значно менше, ніж у її північно-східних країн-сусідів.

Межа внутрішніх відмінностей проходить по лінії Гавр — Марсель: на схід від цієї умовної лінії густота населення більша, на захід — менша. Найбільш густо заселені промислові райони на півночі Франції (до 300-500 осіб на 1 км²), Фландрії, в басейні Сени, долинах Рейну і його приток, Рони і Ґаронни, на узбережжі Бретані і Провансу; найменше - гірські райони Альп і Піренеїв (менше 10 осіб на 1 км²), на Центральному Масиві - до 20 осіб на км².

Демографічна ситуація

Демографічні показники населення Франції однотипні з іншими розвиненими країнами. Відтворення населення у Франції характеризується дуже поганою  демографічною ситуацією. Специфічним є те, що низький природний приріст унаслідок парцеляризації сільського господарства став реальністю тут ще в XIX ст. Певний час відбувалось природне скорочення населення, однак ця тенденція була сповільнена за рахунок інтенсивної демографічної політики, спрямованої на заохочення народжуваності, а також завдяки імміграції до країни.

На 2010 рік коефіцієнт народжуваності становив 12 промілле, смертності 8,6 промілле, відповідно природний приріст - 2,4 промілле. Змінюється віковий склад населення, зростає частка людей похилого людей. Так, частка населення віком від 0 до14 років становить 18,6%, від 15 до 64 років - 65%, старшого за 65 років - 16,4%. Середній вік населення - 39,7 року, очікувана тривалість життя - 81,09 років (12-е місце в світі), зокрема для чоловіків цей показник склав 77,91 років, жінок - 84,44 років.Показник фертильності становить 1,9 дітей на 1 жінку репродуктивного віку. Дитяча смертність - 3 промілле (один із найліпших показників у світі).

Система розселення

Історично склалось, що у центрі системи розселення Франції розташований Париж - це незаперечне її ядро, яке концентрує майже 1/5 частину населення країни. Основні розселенські вісі віялоподібно розходяться від Парижа: основними напрямками є Париж-Руан-Гавр; Париж-Ам'єн-Кале; Париж-Нансі-Мец-Страсбург; Париж-Ліон-Марсель-Ніцца; Париж-Тур-Бордо-Байонна; Париж-Брест. Окремими розселенськими осями виступають узбережжя Середземного моря (Ніцца-Тулон-Марсель-Нім-Монпельє-Перпіньян) та долини Луари (Тур-Анже-Нант) і Гаронни (Бордо-Тулуза-Нарбон). Окрім Парижа, на роль виразних регіональних центрів претендують Марсель на півдні, Страсбург на сході, Ліон на південному сході, Брест, Нант та Бордо - на заході, Тулуза - на південному заході. 

Урбанізація

На розміщення населення у Франції найбільший вплив надає урбанізація, рівень якої тут дуже високий - 78% французів проживають у містах. Характерна риса урбанізації Франції - дуже висока концентрація населення у великих містах і міських агломераціях: Великий Париж - 8,5 млн. чоловік, майже 20% населення країни; Ліон, Марсель - понад 1 млн. чоловік, Тулуза, Ніцца, Страсбург, Нант, Бордо, Сент-Етьєн. Однак в останні 2 - 3 десятиліття зростання найбільших міст сповільнився або навіть припинився.

З центральних частин міст населення стало мігрувати до передмість, міста - супутники. Це явище отримало назву субурбанізації. За чисельністю переважають малі і середні міста, а в сільській місцевості — хутори і невеликі села. Такий тип розселення спричиняє маятникові міграції.

Так, 80 % працюючих на автомобільному заводі компанії «Пежо» в маленькому містечку Сошо проживають у навколишніх поселеннях. Така ж картина на металургійному комбінаті в Дюнкерку. Міста Франції, як правило, старовинні і багаті на історичні та архітектурні пам'ятки. Основний їх каркас виник Ще за часів Стародавнього Риму.

Міграційні процеси

Погіршення демографічної ситуації призвело до різкої зміни ролі Франції в системі зовнішніх міграцій населення. Колишній один із головних осередків еміграції з часів великих географічних відкриттів, Франція в наші дні перетворилася майже в головне світове вогнище трудової імміграції. Тепер тут налічується 1600 тисяч чоловік іноземних робітників, значна частина яких знаходиться на положенні не громадян, а тимчасових гостей - робітників. Основні потоки трудової міграції виходять з таких країн, як Португалія, Іспанія, Марокко, Алжир, Туніс, Італія, Греція, Боснія і Герцеговина, Польща. Їх частка в загальному числі зайнятих складає до 10%. Щороку біля 10 тис.осіб отримують французьке громадянство. 

Національний склад населення

Понад 85 % населення — французи - нащадки кельтських племен (галлів), які були завойовані і романізовані Стародавнім Римом. Крім власне французів, на окраїнах невеликими групами живуть корсиканці, каталонці, баски, бретонці, фламандці, ельзасці, які є місцевими етнічними групами або за своїм походженням і мовою близькі до сусідніх народів. Найбільшою серед цих груп є ельзасці на кордоні з Німеччиною, які говорять німецькою та французькою мовами. Крім того проживає 4,7 млн. іноземців - іммігрантів (алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени та інші). Приблизно 10% населення країни має іноземне походження (тобто не були громадянами Франції на момент народження), з них 5% отримали французьке громадянство.

Мови Франції

Французька мова належить до галло-романської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї. За межами Франції французькою мовою розмовляють франко-канадці, валлони (Бельгія) і франко-швейцарці. Французька мова також має офіційний статус у більшості колишніх колоній Франції, особливо в Африці.

Французька мова розвинупась з народної латини, але відійшла від неї далі, ніж будь-яка інша романська мова, набувши певних рис германських мов. Писемність сформувалась на основі латинського алфавіту. Сучасна літературна французька мова виходить з так званого Langue d'Oil, діалекту північної Франції, на відміну від Langue d'Oc, який був поширений на півдні в однойменній провінції (Окситанії). Поділ цих двох варіантів французької було пов'язане зі способом вимови слова "так". На даний час Langue d'Oil майже витіснив Langue d'Oc, хоча і до цього дня у Франції використовуються різні діалекти французької мови.

Релігія

Згідно з опитуванням, проведеним у січні 2007 року, 51% французів вважають себе католиками, 31% визначають себе як агностики чи атеїсти, 10% заявили, що належать до інших релігійних течій чи не мають думки з цього приводу, 4% - мусульмани, 3% - протестанти, 1% - іудеї. За даними Le Monde, у Франції 5 мільйонів чоловік симпатизує буддизму, але практикують цю релігію близько 600 000 чоловік, з них 65% - дзен-буддизм. За деякими даними, нараховується біля 400 тис. православних.