Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Корисні копалини Канади

Канада має потужну мінерально-сировинну базу, що дозволяє забезпечити внутрішні потреби країни в більшості корисних копалин і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ тощо. Канада ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних запасах промислово розвинених країн Заходу на частку Канади в кінці ХХ ст. припадало 16 % урану, 14 % залізняку, 20 % ільменіту, 9 % нікелю, 8 % кобальту, 29 % вольфраму, 6 % міді, 22 % цинку, по 14 % молібдену і свинцю, 50 % азбесту, 90 % калійних солей.

У Канаді основні запаси нафти і газоконденсату зосереджені в західних провінціях країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський, Уїллістоунський нафтогазоносні басейни тощо). Загальна потужність осадових відкладів досягає 5-6 км. Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна їх площа 7175 тис. км2, з них на акваторіях 4728 тис. км2. Крім того, в Канаді відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків, ресурси яких становлять 15 млрд т "синтетичної" нафти. Відкрито понад 1200 родовищ нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену.

 

Найбільш продуктивні рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки кам'яно-вугільного періоду і піщані товщі крейди. На глибині 1-3 км зосереджено 85% запасів нафти і конденсату, 35% газу. На відклади девону відповідно припадає 50 і 33%, на відклади карбону — 9 % і 24 %, крейди — 34 % і 25 %. Найбільші родовища: Хібернія, Бен-Невіс, Бьярні (Баффіно-Лабрадорський басейн), Пембіна, Уест-Пембіна, Суон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер, Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Західно-Канадський басейн), Адго, Аткінсон-Пойнт, Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (басейн Бофорта), Уайтфіш, Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інші (басейн Свердруп).

Найбільші родовища нафти у бітумінозних піскав: Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта. Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100—138 млрд куб.м, з них біля 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному острові Мелвілл, але вони на 2002 р ще не розвідані (прогнозні запаси родовищ на острові Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк — 13,7, Уобаска — 13,7, Піс-Рівер — 11,8. Бітумінозні піски залягають на глибинах 150—800 м, густина флюїдів 0.979-0.994 г/см3. Тільки за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом 15 років.

Доведені запаси нафти в "рентабельній" частині розвіданих родовищ на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню густину флюїду 1.00 г/см3, біля 48 млрд т.

Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському нафтогазоносному басейні, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Committee) в 3452.6 трлн м3. Значні перспективи пов'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м3. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»).

У 1999 р. компанія Chevron Canada Resources в прикордонному районі провінції Британська Колумбія і Північно-Західних Територій св. К-29 (дебіт 1 млн м3/добу) розкрила нове родовище газу з запасами в 17 млрд куб.м. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями Berkley, Paramount, Chevron Canada Resources, Apache, Murphy Oil Corp. і Beau Canada, отримані притоки 0.9-2.3 млн м3/добу.

У січні 2000 р. компанія PanCanadian Petroleum повідомила про значне газове відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини, дебіти яких перевищили 1.4 млн м3/добу. На початку 2001 р. компанія розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію з початковим рівнем видобутку 11 млн м3/добу очікується в 2005 р.

Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується. Основна вугленосність Канади приурочена до середнього і верхнього карбону (Півн. Аппалачі), верх. крейди і частково палеоцену (передгір'я Скелястих гір, бас. Альберта). Вугілля довгополуменеве, іноді бітумінозне, в палеозої — коксівне. В бас. Сідні, розташованому на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або бл. 90 % загальних запасів Півн. Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родов. Мінто (Нью-Брансуїк) — 40 млн т, пласти 30-90 см. Родов. торфу є г.ч. в пров. Онтаріо.

В дельті річки Макензі у 1998 р. на глибині 819—1111 м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована його промислова розробка.

Канада за розвіданими запасами уранових руд займає 1-е місце в Північній Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р — 433 тис. т). Родов. уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит, уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та ін. Гол. родов. відомі в районі Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, сер. вміст U3O8 бл. 0,2 %) та Порт-Радій (оз. Вел. Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз. Атабаска).

Канада має значні родовища залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Півн. Америці після США (1999). Осн. поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо ниж. протерозою Канад. щита — залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родов. (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в пров. Онтаріо) — з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до дек. км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на п-ові Лабрадор).

У їх складі переважають магнетит- і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять до 65 % заліза, 5-12 % кремнезему і 0,01-0,09 % фосфору. Найбільші родовища (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних пров. Черчілл і Гренвілл. Родов. того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж сх. узбережжя Гудзонової затоки, в Центр. Квебеку і в інш. місцях. Велике родов. кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (сер. вміст заліза 46 %) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі.

Крім того, пром. інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд сер. кембрію, ниж. девону і ордовика Півн. Аппалач (родов. Уобана на о. Ньюфаундленд, сер. вміст заліза 52 %); магматогенні родов. середньо-рифейських анортозитів (пров. Гренвілл), ооліт-гематитові руди верх. крейди Альберти (Клір-Гіллс, сер. вміст заліза 31 %).
Головні запаси титанових руд Канади (1-е місце в Півн. Америці) зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родовище Лак-Тіо містить понад 125 млн т руд з сер. вмістом титану 20,4 %, заліза 41 %. 

За запасами руд вольфраму Канада займає 1-е місце в Півн. Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце в світі — 7.7 % (1.7 млн т) — після Китаю, Росії та Казахстану. Вольфрамові родов. розташовані в центр. частині Кордильєр (Брит. Колумбія, Юкон, Півн.-Зах. тер.), де пов'язані з гранітоїдами крейди. Понад 75 % підтверджених запасів пов'язані з багатими шеєлітовими рудами скарнових родовищ. Вміст триоксиду вольфраму в них від 0.7-1.2 % до 2.5 %. До штокверкового типу належить родовище комплексних олово-вольфрамових руд Маунт-Плезант із запасами 60 тис.т металу при середньому вмісті триоксиду вольфраму 0.39 %.

За підтвердженими запасами золота країна займає 2-е місце на континенті після США (1999). В кінці ХХ ст. (1998) Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота Канади і Росії оцінювалася по 3.5 тис. т (в той же час світова база — 72 тис. т). Прогнозні ресурси золота в країні — 2-5 тис.т, що складає 6-у позицію в світі (поряд з Австралією, Венесуелою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота теж є в межах по 2-5 тис.т). Перші позиції займають: ПАР — 60 тис.т, Росія — 25 тис.т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній) і США (5-7 тис. т). На Канадському щиті розташовані численні корінні родов. золота, приурочені до основних вулканітів і гіпабісальних тіл архею. Найбільші з них — в пров. Сьюпіріор і Слейв. Значні запаси золота є також в мідно-свинцево-нікелевих родов. Канадського щита.

На початку ХХІ ст. в Канаді запаси золота (категорій proven+probable та інш.) успішно нарощують в ході дорозвідки флангів і глибоких горизонтів ряду золоторудних родовищ, наприклад: Ред-Лейк (Red Lake) в провінції Онтаріо — до 134 т золота (проти 59 т у 1998) при сер. вмісті Au 46.89 г/т, Ла-Ронд (LaRonde) в провінції Квебек — до 101.4 т (проти 46 т за підрахунками 1997—1998 рр.), загальні запаси Каса-Берарді (Casa Berardi) в північній частині провінції Квебек — до 71.6 т (проти 22 т у 1997).

За підтвердженими запасами кобальту Канада займає 2-е місце серед країн Америки (з великим відривом після Куби, 1999). Руди кобальту пов'язані з мідно-нікелевими (родов. Садбері) і срібно-кобальто-нікелевими рудами (родов. Кобальт і Гауганда в Онтаріо).

Канада має 4-і на Американському континенті підтверджені запаси міді (після Чилі, США, Перу, 1999). Основна частина запасів мідних руд зосереджена на Канадському щиті, де укладена в мідно-нікелевих і в стратифікованих колчеданих родов., які приурочені до вулканітів архею, рідше — до метаосадів протерозою. Головні родовища: Хорн, Норанда, Малартік, Шібугамо, Флін-Флон, Бренда.

Канада володіє 4,1 % загальних і 4,8 % підтверджених світових запасів молібдену. Молібден-мідно-порфірові родов., розташовані на Канадському щиті, в Півн. Аппалачах і в Кордильєрах. Основна частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська Колумбія (бл. 30 родов.), головному гірничодобувному регіоні країни, що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55 %) запасів молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібден-порфірового типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси — 105 тис.т, вміст молібдену — 0.10-0.14 %) і подібне йому резервне родовище Кітсолт (114 тис. т, 0.11 %). Інша частина запасів укладена в порівняно невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового типу Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі і інш.). Планується освоєння недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення одного з основних світових виробників молібдену.

Нікель. За запасами нікелевих руд Канада займає 1-е місце в Америці (1999) і постачає осн. масу нікелю, який виробляється у промислово розвинених країнах Заходу. Всі запаси нікелю в Канаді сконцентровані на Канадському щиті (Онтаріо, Манітоба). Руди пов'язані з основними і ультраосновними інтрузіями ниж. протерозою. У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). Найважливіший рудний бас. — Садбері, де відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже відпрацьовано. Найбільш багаті руди містять до 9 % нікелю, рядові — 0.7-1.5 %. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються поки тільки три.

Середній вміст нікелю в рудах — 2.77 %. У багатих рудах він досягає 10 %. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного району Реглан, підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили 14.4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3.17 %, міді 0.88 % і Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31.7 млн т руди, яка містить 2.83 % Ni, 1.68 % Cu і 0.12 % Co, належать до категорії підтверджених запасів). Врахування цих запасів зумовило до зростання підтверджених запасів нікелю Канади в 1997 р. в порівнянні з 1996 р. на 19.1 %.

За запасами руд свинцю, цинку і срібла Канада в Америці поступається тільки США. Головне джерело цинку — стратифіковані мідно-свинцево-цинкові родов. структурних пров. Сьюпіріор і Черчілл. Найбільші з них — Тіммінс, Норанда, Маттагамі, Флін-Флон. Батерст-Ньюкасл — унікальний за масштабами рудний поліметалічний район. Головні джерела срібла — поліметалічні родовища Канадського щита і південної частини Скелястих гір. Головні родов. — Кобальт і Салліван. На межі ХХ-ХХІ ст. до 65 % підтверджених запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Брансуік-12, Кідд-Крік, Ескей-Крік, Салліван, Волверін і ряді інших, що забезпечують понад 60 % річного видобутку. У натуральному вираженні підтверджені запаси срібла в цих родовищах коливаються від 400 до 5500 т, як правило, перевищуючи 1 тис.т; середній вміст срібла в рудах становлять 50-2500 г/т. В родовищах золота зосереджено до 30 % підтверджених запасів срібла, і з них добувається до 35 % цього металу. Запаси срібла в цих родовищах коливаються від 20 до 500 т, вміст срібла складає перші десятки г/т. Забезпеченість країни загальними запасами — 47 років.

За запасами металів платинової групи Канада займає 4-е місце в світі (після ПАР, Росії, Зімбабве, 1999). Прогнозні ресурси МГП Канади складають 0,3-1 тис.т. Найбільше в К. родовище платиноїдів Лак-дез-Іль знаходиться в 80 км на півн.-захід від м. Тандер-Бей на північному березі оз. Верхнє. Відкрите в 1963 р. Загальні запаси (включаючи підтверджені): 145.6 млн т руди з вмістом паладію 1.57 г/т (228.6 т паладію), платини — 0.17 г/т (25 т), всього 253.6 т загальних запасів МПГ. Крім того, в рудах є золото (0.12 г/т), нікель (0.05 %) і мідь (0.06 %).

Крім зазначених вище, в Канаді з металічних корисних копалин є марганцеві, хромові, берилієві та літієві, ніобієві, ртутні і сурм'яні, а також танталові руди.

За ресурсами алмазів Канада займає 1-е місце в Америці і 4-е в світі (після Ботсвани, Намібії та Анголи, 1999). Алмазовмісні гірські породи розташовані на півн.-зах. території Канади. Перспективною на алмази є площа Кемселл Лейк. З валової проби 5986 т, відібраної по блоку Хейвуд, вилучено 10708 карат алмазів, оцінених в середньому по 104, 96 дол./карат. Перші алмазоносні кімберліти в Канаді були відкриті в 1991 р., а до кінця 2000 р. загальна кількість знайдених кімберлітових тіл перевищила вже 200. Біля 40 % виявлених тіл алмазоносні, і приблизно в 20 з них концентрації алмазів і/або їх запаси досягають промислових значень або близькі до них. За вмістом алмазів канадські родовища перевершують майже всі родовища світу і схожі з родов. РФ. Головний генетичний тип родовищ — кімберлітовий. Крім того, встановлено і новий тип виявів, пов'язаний з ультраосновними лампрофірами.

У більшості випадків алмазоносні кімберліти утворюють трубки вибуху, зрідка алмази знаходять в кімберлітових дайках. Велика частина відомих кімберлітових тіл Канади розташовується в провінції Північно-Західні Території (ПЗТ), у вузькій зоні (т.зв. «Коридор Надії»), що простягається майже на 350 км від оз. Флетчер (Fletcher) на півд.-сході до району озер Такіджук (Takijuq) і Контуойто (Contwoyto) на півн.-заході. Кімберліти ПЗТ приурочені до кратона Слейв (Slave). Найбільш щільна концентрація кімберлітових тіл спостерігається в районі оз. Лак-де-Гра (Lac de Gras), що вважається географічним центром кратона.

Практично всі кімберлітові тіла відрізняються багатофазністю. Наступною після ПЗТ потенційно алмазоносною провінцією Канади може стати провінція Альберта. На півночі її центральної частини, в 360 км північно-західніше від столиці відкрита алмазоносна площа Баффало-Гіллс (Buffalo Hills).
У центральній частині провінції Саскачеван, в 30-50 км від м. Прінс-Альберт (Prince Albert), ведуться роботи за проектом "Форт-а-ла-Корн" (Fort а la Corne), який передбачає пошук на алмази. Продовжуються також пошукові роботи в провінції Онтаріо, на кратоні Сьюперіор (Superior), на півночі провінції Квебек, на острові Вікторія, острові Баффінова Земля та інших територіях.

За запасами калійних солей Канада займає 1-е місце в світі. Загальні запаси солей до глиб. 1000 м перевищують 6,4 млн т. Понад 90 % розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному сході країни (провінція Нью-Брансуїк).

У Саскачеванському басейні поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал — сильвін, другорядний — карналіт. Горизонти, що експлуатуються потужністю біля 25 м залягають на глибині понад 1000 м. Середній вміст K2O — 23 %. Всі родовища розробляються шахтним способом, за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають в товщі середнього і пізньокам'яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі глибин 600—1000 м.

Головний породотвірний мінерал — сильвін. Середній вміст K2O в рудах — 23-28 %. Родов. кам'яної солі приурочені до евапоритових товщ девону (Альберта і Півд. Манітоба) і верх. силуру (Онтаріо), де потужність пласта місцями перевищує 200 м.
Родовища гіпсу відомі у верх. силурі (Онтаріо) і ниж. карбоні (Нов. Шотландія і Нью-Брансуїк), в пермі (Альберта), девоні (Скелясті гори), юрі (Манітоба).

Родовища сульфату натрію (мірабіліту) зосереджені в озерах пров. Саскачеван і Альберта. Поклади флюориту, часто в супроводі бариту і целестину утворюють промислові родов. жильного типу (Онтаріо та Квебек). На о. Ньюфаундленд вони пов'язані з девонськими відкладами, в Кордильєрах приурочені до палеоценових сієнітів. Запаси бариту в Канаді зосереджені головним чином в Аппалачах, де вони асоціюють зі свинцево-цинково-мідними рудами (Нова Шотландія). За підтвердженими запасами бариту Канада поступається на Американському континенті тільки США, а у світі займає 4-е місце (після Казахстану, Китаю, Індії та США, 1999). Родовища тальку сконцентровані в Аппалачах (родовища Саут-Болтон тощо), Онтаріо (Мадок та інші).

За запасами азбесту Канада займає 1-е місце в Північній Америці. Найбільш великі родовища розташовані в складчастому поясі Аппалач, провінції Квебек, на о. Ньюфаундленд. Вони асоціюють з ультрабазитами, які залягають серед порід кембрію і ордовика. Канада володіє значними запасами нефелінового сієніту, родов. якого відомі в пров. Онтаріо. З виробного каміння найбільш відомі великі родов. ювелірного нефриту, запаси якого оцінюються бл. 70 тис.т. при виході кондиційної сировини 10 %. Крім того, К. має численні родов. нерудних буд. матеріалів: піщано-гравійної сировини, гіпсу, вапняку, доломіту, кварцового піску, діатоміту, облицювального і декоративного каменю тощо.

Інші статті про Канаду

Канада займає майже половину Північноамериканського континенту і широко відкрита до трьох океанів - Північного Льодовитого, Атлантичного (на сході) і...
Рельєф Канади різноманітний: центральну і східну області займають рівнини, на заході простягається потужна гірська система Кордильєр. Більша частина...
За геологічною будовою Канаду поділяють на три великі області: 1) Канадський щит, що займає східну і центральну частини країни; 2) молоді складчасті гори...
Канада має потужну мінерально-сировинну базу, що дозволяє забезпечити внутрішні потреби країни в більшості корисних копалин і експортувати азбест, руди...
На території такої обширної країни, як Канада, розподіл температур залежить не тільки від географічної широти, але і від орографічного фактора. Прибережні...
Гідрографія. Країна покрита густою і повноводною річковою мережею. Гідроенергетичний потенціал її річок - один з найбільших у світі. Примітною особливістю...
Населення Канади на початок 2010 року становить 34 млн осіб. Перепис 2006 року зафіксував 5,4% приріст у порівнянні з 2001 роком. Незважаючи на велику...
Урбанізація. Канада - високоурбанізована країна. Міське населення становить 76,6% всіх жителів, із них 80% проживають у містах з населенням більше 10...
Етнічний склад канадського населення наступний: за походженням англо-канадці складають 40% населення, франко-канадці - 27% населення, інші європейці -...
Канада - одна з найбільш високорозвинутих країн світу. За обсягом ВВП вона посідає 7-е місце серед розвинутих країн, входить до "великої сімки". Канада в...
Серед галузей промисловості Канади виділяється гірничодобувна промисловість, яка відрізняється винятковою різноманітністю виробництв. Тут у значних...
Сільське господарство - складова частина агропромислового комплексу Канади, головну роль в якому відіграє харчова промисловість. Країна повністю...
Фінансова сфера. Фінансові інститути Канади включають в себе банки, кредитні спілки та подібні до них організації. Банк Канади повсякденно забезпечує...
Канада має сучасну транспортну систему. Особливу роль у ній відіграють трансконтинентальні магістральні залізниці і шосе, що перетинають континент від...
Канада сильно інтегрована у загальносвітові господарські зв'язки. Частка країни у світовому експорті становить майже 4%. Канада експортує 25% всієї своєї...

Географічна наука