Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Як подолати наукову ізоляцію української суспільної географії?

Олексій Гнатюк
Олексій Гнатюк
Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, як
Блогер наразі offline
- 09 листопада 2010 Дискусії та обговорення 6 Коментарів

Сучасна українська географія довгий час перебувала у штучному інформаційному вакуумі. Історія її ізоляції від світових географічних шкіл (особливо що стосується суспільної географії) була започаткована ще на поч. 30-их років 20 ст. утисками антропогеографії Рудницького, історико-географічних підходів Воблого у вивченні цукробурякового комплексу тощо.

Вже майже 20 років ми живемо у незалежній та демократичній (по крайній мірі стосовно науки) державі, але вітчизняна географічна наука великою мірою продовжує жити ізольовано, тепер вже, мабуть, йдеться про самоізоляцію. Велика частина науковців не знають про події, які відбуваються у зарубіжних географічних школах; на університетських курсах ще досі пропагуються підходи та концепції півстолітньої давнини, ніби ми ще досі живемо при планово-командній економічній системі. Але біда навіть не в цьому, бо у тих знаннях є раціональне зерно, яке не старіє із часом, а у відсутності принципово нового, а новизна - головна ознака розвитку. Non progredi est regredi.

На жаль, наша суспільна географія дійсно "вариться у власному соку". І що говорити про географічні школи Європи чи Америки, коли у багатьох випадках ми відстаємо від найближчих сусідів, з якими були пов'язані спільною історією - Російської Федерації та Білорусі. Мій небагатий, але досвід спілкування з географічною спільнотою цих країн підтвердив зазначену тезу.

Як українській суспільній географії швидко та якісно інтегруватись у світову географічну науку? як почерпнути звідти найкраще, зберігаючи власні перспективні теоретико-методолоічні та практичні напрацювання? як наблизити українську середню та вищу географічну освіту до європейської? які форми міжнародної наукової співпраці сприяли б активізації цих процесів?... Запрошую усіх небайдужих колег-географів, яким є чим поділитись і що запропонувати, до обговорення цих питань.

Ключові слова: Суспільна географія
Переглядів: 834

Про автора

Олексій Гнатюк

Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, яка обов'язково дозволить їй стати наукою майбутнього.

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 03 грудня 2010 Відповісти

А як її подолаеш? Тільки з появою фахівців, що добре, не лише дбре, але й досконально знають іноземну мову. І іншого не вийде. От ви, скажімо, можете бігло читати англійські наукові книжки? От я дав студентам читати статтю Поля Кругмана, нобелівського лауреата з географії, так вони її мучили 3 тижні - і до цього часу всю не прочитали....

Олексій Гнатюк
Олексій Гнатюк
Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, як
Блогер наразі offline
Олексій Гнатюк 03 грудня 2010 Відповісти

Погоджуюсь, без знання іноземної мови справи не підуть. Звичайно, все залежить ще й від рівня книжки та тематичної лексики але все ж таки будь яку статтю за вечір би осилив. Тим більше нобелівського лауреата - цікавість би підігрівала. Стосовно ангілійської, то в мене якраз із науковою мовою ситуація значно краща, ніж з розмовною. Мабуть тому, що серйозно зацікавився нею вже в університеті.

Гість
Алина Бодина 13 грудня 2010 · Редагувати Відповісти

Я абсолютно согласна с Олександром Виталиевичем. Нужно прежде всего хорошо знать язык, чтоб иметь возможность читать материал зарубежной науки. А для этого лучше бы начали с нашого факультета - места подготовки специалистов по географии. Лучше бы вместо 2-х курсов изучения философии и педагогики (не в обиду этим предметам), беглых курсов лекций по религии, культуре и т.д. мы бы учили иностр.язык с 1 по 5(6) курс.

Владислав Мельничук
Владислав Мельничук
Вважаю, що географія - це не просто наука. Це спосіб мислення...
Блогер наразі offline
Владислав Мельничук 14 грудня 2010 Відповісти

Полностью согласен со всеми комментариями. Особенно поддерживаю Алину. Думаю, что преподавание "лишних" (они не лишние, конечно, в какой-то мере) предметов только отвлекает, и не позволяет это время использовать для того практического изучения специальности, языков и саморазвития в целом. Особенно поражают курсы, где заставляли заниматься рисованием в прямом смысле слова. Если бы это время направить на изучения той же MapInfo, английского (желательно глубокого) или же другой прикладной географической дисциплины. Про качество преподавания иностранного языка на протяжении тех 2-х лет, про которые вспомнила Алина, я вообще молчу. Может это было только у нас так. Вот потому и результат соответствующий .

Олександр Гладкий
Олександр Гладкий
Олександр Віталійович Гладкий - доктор географічних наук, доцент кафедри економі
Блогер наразі offline
Олександр Гладкий 24 лютого 2011 Відповісти

Всі ми так навчались іноземної ще з часів СРСР. І це стало справою індивідуальною. Як хочеш - підеш на курси, навчишся. А іноземна в школі ,університеті, аспірантурі - не враховується.

Анатолій Мельничук
Анатолій Мельничук
У середовищі географічної науки триває дискурс щодо розробки нових напрямів досл
Блогер наразі offline
Анатолій Мельничук 01 березня 2011 Відповісти

Іноземна мова це не головна умова популяризації успіхів української географії та сучасних досліджень у світі. Дорогі Алінка та Влад лише спеціальні знання роблять нас конкурентними. Сама по собі англійська на сучасному ринку фахівців в Україні вже дуже замало. Філософія та педагогіка - це феноменальної ваги курси. Дуже шкідливі лише ті курси з яких ви вийшли не збагаченими новими знаннями та навичками. НІКОЛИ не дорікайте на викладання - сучасна освіта базується на САМООСВІТІ. Діалог з викладачем дозволяє вам збагатитись за рахунок його досвіду - використовуйте це максимально. Для того щоб вписатись у світову систему вищої освіти та наукових досліджень українським географам необхідно переорієнтувати вимоги до фахівців від працедавців з не зрозумілих для заходу стандартів на кшталт публікацій у "фахових" виданнях на один критерій - публікації статей у збірниках з серйозним імпакт-фактором. Це вимагатиме основне - проведення реальних досліджень за рівнем прикладання праці та науковою значущістю, орієнтування у сучасних досягненнях світової науки у контексті власного дослідження й ПРЕДСТАВЛЕННЯ своїх наукових напрацювань на широкий загал, формування ІМ'Я у науці

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 24 лютого 2017

Географічна наука