Блоги географів
Як подолати наукову ізоляцію української суспільної географії?
Сучасна українська географія довгий час перебувала у штучному інформаційному вакуумі. Історія її ізоляції від світових географічних шкіл (особливо що стосується суспільної географії) була започаткована ще на поч. 30-их років 20 ст. утисками антропогеографії Рудницького, історико-географічних підходів Воблого у вивченні цукробурякового комплексу тощо.
Вже майже 20 років ми живемо у незалежній та демократичній (по крайній мірі стосовно науки) державі, але вітчизняна географічна наука великою мірою продовжує жити ізольовано, тепер вже, мабуть, йдеться про самоізоляцію. Велика частина науковців не знають про події, які відбуваються у зарубіжних географічних школах; на університетських курсах ще досі пропагуються підходи та концепції півстолітньої давнини, ніби ми ще досі живемо при планово-командній економічній системі. Але біда навіть не в цьому, бо у тих знаннях є раціональне зерно, яке не старіє із часом, а у відсутності принципово нового, а новизна - головна ознака розвитку. Non progredi est regredi.
На жаль, наша суспільна географія дійсно "вариться у власному соку". І що говорити про географічні школи Європи чи Америки, коли у багатьох випадках ми відстаємо від найближчих сусідів, з якими були пов'язані спільною історією - Російської Федерації та Білорусі. Мій небагатий, але досвід спілкування з географічною спільнотою цих країн підтвердив зазначену тезу.
Як українській суспільній географії швидко та якісно інтегруватись у світову географічну науку? як почерпнути звідти найкраще, зберігаючи власні перспективні теоретико-методолоічні та практичні напрацювання? як наблизити українську середню та вищу географічну освіту до європейської? які форми міжнародної наукової співпраці сприяли б активізації цих процесів?... Запрошую усіх небайдужих колег-географів, яким є чим поділитись і що запропонувати, до обговорення цих питань.
Зворотні посилання
Коментарі
Погоджуюсь, без знання іноземної мови справи не підуть. Звичайно, все залежить ще й від рівня книжки та тематичної лексики але все ж таки будь яку статтю за вечір би осилив. Тим більше нобелівського лауреата - цікавість би підігрівала. Стосовно ангілійської, то в мене якраз із науковою мовою ситуація значно краща, ніж з розмовною. Мабуть тому, що серйозно зацікавився нею вже в університеті.
Я абсолютно согласна с Олександром Виталиевичем. Нужно прежде всего хорошо знать язык, чтоб иметь возможность читать материал зарубежной науки. А для этого лучше бы начали с нашого факультета - места подготовки специалистов по географии. Лучше бы вместо 2-х курсов изучения философии и педагогики (не в обиду этим предметам), беглых курсов лекций по религии, культуре и т.д. мы бы учили иностр.язык с 1 по 5(6) курс.
Полностью согласен со всеми комментариями. Особенно поддерживаю Алину. Думаю, что преподавание "лишних" (они не лишние, конечно, в какой-то мере) предметов только отвлекает, и не позволяет это время использовать для того практического изучения специальности, языков и саморазвития в целом. Особенно поражают курсы, где заставляли заниматься рисованием в прямом смысле слова. Если бы это время направить на изучения той же MapInfo, английского (желательно глубокого) или же другой прикладной географической дисциплины. Про качество преподавания иностранного языка на протяжении тех 2-х лет, про которые вспомнила Алина, я вообще молчу. Может это было только у нас так. Вот потому и результат соответствующий .
Всі ми так навчались іноземної ще з часів СРСР. І це стало справою індивідуальною. Як хочеш - підеш на курси, навчишся. А іноземна в школі ,університеті, аспірантурі - не враховується.
Іноземна мова це не головна умова популяризації успіхів української географії та сучасних досліджень у світі. Дорогі Алінка та Влад лише спеціальні знання роблять нас конкурентними. Сама по собі англійська на сучасному ринку фахівців в Україні вже дуже замало. Філософія та педагогіка - це феноменальної ваги курси. Дуже шкідливі лише ті курси з яких ви вийшли не збагаченими новими знаннями та навичками. НІКОЛИ не дорікайте на викладання - сучасна освіта базується на САМООСВІТІ. Діалог з викладачем дозволяє вам збагатитись за рахунок його досвіду - використовуйте це максимально. Для того щоб вписатись у світову систему вищої освіти та наукових досліджень українським географам необхідно переорієнтувати вимоги до фахівців від працедавців з не зрозумілих для заходу стандартів на кшталт публікацій у "фахових" виданнях на один критерій - публікації статей у збірниках з серйозним імпакт-фактором. Це вимагатиме основне - проведення реальних досліджень за рівнем прикладання праці та науковою значущістю, орієнтування у сучасних досягненнях світової науки у контексті власного дослідження й ПРЕДСТАВЛЕННЯ своїх наукових напрацювань на широкий загал, формування ІМ'Я у науці
Суспільна географія
- Шкільний курс
- Теорія суспільної географії
- Структура суспільої географії
- Історія суспільної географії
- Країнознавтсво
- Топоніміка
Фізична географія
Географічна бібліотека
Географічна наука
- Географічні видання
- УГТ
- База дисертацій
- Монографії
- Наукові школи
Абітурієнтам
- Географічні факультети
- Програма вступу до ВНЗ
- Географічні спеціальності
- ЗНО з географії
- Географічні олімпіади
- Тести з географії
А як її подолаеш? Тільки з появою фахівців, що добре, не лише дбре, але й досконально знають іноземну мову. І іншого не вийде. От ви, скажімо, можете бігло читати англійські наукові книжки? От я дав студентам читати статтю Поля Кругмана, нобелівського лауреата з географії, так вони її мучили 3 тижні - і до цього часу всю не прочитали....