Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Аналіз територіальних відмінностей і територіальної структури господарства Луганської області

Владислав Мельничук
Владислав Мельничук
Вважаю, що географія - це не просто наука. Це спосіб мислення...
Блогер наразі offline
- 11 листопада 2011 Статті 1 Коментар

Загальний огляд

У Луганській області склалася поліцентрична система господарства, ядрами якої виступають: з одного боку, обласний центр і найбільше місто області – м. Луганськ (20,3% населення області) та індустріально розвинені високо урбанізовані агломерації регіону:

- Рубіжансько-Лисичанська (приблизні межі показані на рисунку під номером 1), яка включає міста Рубіжне, Северодонецьк, Лисичанськ, має населення бл. 325 тис. осіб, або 15% населення області),

- Стаханівсько-Алчевська (2) (міста Стаханов, Алчевськ, Брянка, Перевальськ із загальним населенням понад 330 тис. осіб, або 16% населення області),

- Краснолучинсько-Антрацитівська (3) (міста Красний Луч, Антрацит, Ровеньки, населення бл. 300 тис. осіб, 13% населення області).

В цілому, в містах області проживає 87% усього населення регіону. У Луганській області склалась територіально компактна міська забудова на південному заході, півдні та південному сході області і саме цей район є скупченням основної кількості промисловий підприємств та виробництва Луганщини.

Решта території області – північ, північний захід, північний схід, центр та схід регіону є слабо урбанізованими, тут переважає сільське населення, ведення сільського господарства та гірша в порівнянні з індустріалізованим поясом області економічна ситуація.

Отже, в територіальному відношенні Луганщина чітко поділяється 2 частини: індустріальний високоурбанізований пояс (пн.-зх, пд. та пд.-сх. регіону) та аграрний низькоурбанізований північ, північний захід, північний схід, центр та схід області.

Така диспропорційність розселення і спричинює усі ті територіальні відмінності у економічному розвитку про які йтиметься нижче.

 

Територіальні відмінності в промисловості

Територіальні відмінності, які склалися в промисловості Луганщини наочно продемонструє наступна діаграма:

При побудові даної діаграми використовувався показник частки обсягу реалізованої промислової продукції (%) по містах (окремо виділялися лише міста, частка яких перевищує 3%) та районах області. Отже, як видно з даної діаграми, майже 2/3 (64,9%) всієї промислової продукції регіону реалізується у трьох містах: Алчевську, Лисичанську та Луганську. Високими є частки також Стаханова та Сєверодонецька.

Саме у цих перелічених містах (точніше говорити про агломерації) розташована переважна частина промислових підприємств і виробничих потужностей регіону, а саме металургійні, нафтопереробні, вуглевидобувні та коксопереробні, хімічні та нафтохімічні, машинобудівні підприємства та електростанції. Ці міста складають індустріальний кістяк регіону.

Територіальні відмінності у сільському господарстві

Сільське господарство регіону концентрується переважно в аграрних районах області. Територіальні відмінності у розвитку сільського господарства демонструють такі показники:

1. Виробництво зерна

Як видно з даної таблиці, найбільше зерна виробляється сільськогосподарськими підприємствами  Луганщини у Біловодському (9,26%), Станично-Луганському (9,21), Старобільському (8,95), Марківському (6,96), Свердловському (6,54), Слов’яносербському (6,11) та Сватівському (6,08), Новопсковському (5,86 %) районах, які разом виробляють більше половини (57%) усього зерна на Луганщині:

 

 

2. Виробництво соняшника

Третина усього соняшника на Луганщині виробляється у трьох районах: Сватівському (15 %), Троїцькому (11,8 %) та Старобільському (9,68 %). Крім того, значна частка виробляється у Новопсковському, Біловодському, Білокуракинському, Кремінському та Станично-Луганському районах.

Територіально це виглядає так:

Як видно, це переважно північні та північно-західні райони.

3. Виробництво м’яса та молока

У виробництві м’яса лідерами є Краснодонський та Перевальський райони. Разом вони виробляють 63% м’яса регіону. В інших регіонах виробляється значно менша його частка. Це райони півдня області, які розташовані у зоні приміського сільського господарства агломерацій Луганщини і, скоріше за все, обслуговують попит населення цих агломерацій у м’ясній продукції.

У виробництві молока лідерами є Новопсковський, Біловодський, Троїцький, Білокуракинський та Новоайдарський райони. У них виробляється 65,8 %, тобто 2/3 молока регіону. За територіальною ознакою це райони переважно півночі області.Цікаво, що у Краснодонському районі, попри те, що тут виробляється майже 40% м’яса в області, в той же час виробляють лише 1,21% молока. Можна стверджувати про виключно м’ясну спеціалізацію тваринництва цього району.

Отже, у сільському господарстві регіону простежуються чіткі територіальні ознаки: виробництво зернових культур та соняшника зосереджене переважно на півночі, північному заході та північному сході області, виробництво м’яса – переважає у двох районах південної частини області в зоні високої урбанізації населення, а виробництво молока зосереджене також переважно на півночі області.

Територіальні відмінності у будівництві

Якщо порівняти адміністративні одиниці Луганщини за показником обсягу виконаних будівельних робіт у 2010 році, то одержимо таку ситуацію:

майже третина усіх будівельних робіт виконана в Луганську (32,4 %). А якщо додати до цього частку Свердловська (14,3 %) та Сєверодонецька (11,6), то виходить, що майже 60% усіх виконаних будівельних робіт припадає на 3 міста регіону. При цьому на всі 18 районів (а отже і районні центри) припадає всього 5,2%. Це свідчить про значні територіальні диспропорції у галузі будівництва по Луганському регіону.

Переглядів: 1412

Про автора

Владислав Мельничук

Вважаю, що географія - це не просто наука. Це спосіб мислення...

Зворотні посилання

Зворотнє посилання для цього запису

Коментарі

Олексій Гнатюк
Олексій Гнатюк
Географія мені подобається завдяки своїй інтегральності знань - це та ознака, як
Блогер наразі offline
Олексій Гнатюк 21 січня 2012 Відповісти

Владиславе, а яким ти бачиш майбутнє господарства Луганщини і Донбасу в цілому?

Залиште Ваш коментар

Гість
Гість 22 серпня 2017

Географічна наука