Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Випаровування та випаровуваність. Географічний розподіл цих величин

Випаровування – це відрив молекул води, що мають більшу внутрішню енергію, від поверхні суші або водної поверхні. Швидкість процесу випаровування оцінюється за формулою Дальтона:

V = c (E1-e)p

де V – швидкість випаровування поверхні, кг/с*м2, тобто маса води, що випаровується за одиницю часу з одиниці площі; с – коефіцієнт пропорційності, що залежить від швидкості вітру, E1 – пружність насичення при температурі випаровування поверхні, е – фактичний парціальний тиск, р – атмосферний тиск.

На практиці швидкість випаровування прийнято визначати у мм шару води, що випаровується за одиницю часу з одиниці площі. Шар води, висотою в 1 мм, що випарувався з площі в 1 м2, дорівнює масі води 1 кг. Для різних практичних і наукових потреб на основі формули Дальтона записують емпіричні співвідношення, що дозволяють розраховувати швидкості випаровування з різних природних поверхонь або визначати величину випаровування в межах крупного географічного регіону.

Для визначення швидкості випаровування з крупних водойм використовують формулу Шулейкіна:

V = cu(E1-e)

де c – коефіцієнт пропорційності, що залежить від висоти вимірювання швидкості вітру і парціального тиску е, u – швидкість вітру, е – фактичний парціальний тиск.

Випаровуваність – це величина, яка показує, скільки води випарувалося б з одиниці площі відповідної території (або товщина цього шару) при необмежених запасах вологи. Ця величина є оцінкою потенційних можливостей регіону щодо випаровування.

Величини випаровуваності в полярних широтах близько 60-80 мм з максимальними значенням 100-120 мм обумовлені низькими температурами повітря і, як наслідок, близькими значеннями E1 (фактичної пружності водяної пари) та е (максимальної пружності).

В помірних широтах значення випаровуваності зростають з півночі на південь і з заходу на схід. На західних узбережжях материків – 400-500 мм, у центрі – 750-1000 мм, у внутрішньоконтинентальних районах – 1400-1800 мм.

В тропічних широтах на узбережжях морів і океанів випаровуваність становить 500-600 мм і значно зростає у внутрішніх районах континентів. У тропічних пустелях – максимальні на планеті значення випаровуваності – 3000 мм.

В екваторіальних широтах величина випаровуваності зменшується до 800-1200 мм за рахунок збільшення абсолютної вологості повітря.

Географічний розподіл фактичного випаровування за широтами наступний:

На широті 0-10° випаровування на суші становить 112 см, океані – 110 см.

На широті 20-30° випаровування на суші становить 37 см, океані – 130 см.

На широті 40-50° випаровування на суші становить 37 см, океані – 70 см.

На широті 60-90° випаровування на суші становить 8 см, океані – 15 см.

Останні матеріали розділу "Метеорологія та кліматологія"

2012 рік увійшов до десятки найтепліших в історії спостережень

В десятку найтепліших за більш ніж 130 років інструментальних спостережень увійшов 2012 рік. Він так...

Британські синоптики: Землі не загрожує різке потепління

Метеобюро Великобританії пророкує, що клімат в найближчі чотири роки буде змінюватися повільніше, ні...

У Західній Антарктиці зафіксували аномальне зростання температури

Дані, зібрані американською антарктичною станцією Берд, свідчать про стрімке збільшення середньорічн...

Наступний рік буде тепліше 2012-го, прогнозують британські синоптики

Глобальна температура повітря в 2013-му році трохи більше ніж на півградуса перевищить довгострокови...

Вітер, основні характеристики вітру, причини утворення

Вітром називають сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні. До основних харак...

Сонячне випромінювання та сонячна стала

Промениста енергія Сонця є основним, а практично – єдиним джерелом тепла для поверхні Землі та її ат...

Географічний розподіл сонячної радіації

Розподіл річних та місячних значень сумарної сонячної радіації по Землі є нерівномірним. На географі...

Довгохвильове випромінювання земної поверхні і атмосфери

Природні поверхні суші, води, снігу або рослинності, а також штучно створені людиною поверхні будіве...

Географічна наука