Розподіл атмосферного тиску на земній кулі в липні, центри дії атмосфери

В липні екваторіальний пояс зниженого тиску зберігається, але дещо зміщується в північну півкулю, в бік термічного екватора. Субтропічні баричні максимуми над океанами також зберігаються і трохи посилюються, але зміщуються в північній півкулі на північ. В південній півкулі, де в липні зима, субтропічні максимуми розширюються і зливаються з областями високого тиску над тепер холодними материками.

Ісландський та алеутський мінімуми в липні різко послаблюються, і в центрі ісландського мінімума тиск підвищується до 1010 мб, а алеутський мінімум на картах середньої детальності навіть не фіксується. Над материками північної півкулі, як в субтропічних, так і в більш високих широтах, тиск знижений. Особливо різко виражений мінімум над Південно-Східною Азією - азіатський мінімум з тиском у центрі 995 мб. В Північній Америці виділяється мексиканський мінімум з тиском в центрі 1010 мб. Таким чином, в помірних широтах навколо всієї північної півкулі утворюється зона низького тиску. На північ від неї тиск хоча й зростає, але несуттєво.

В південній півкулі, як і в січні, зберігається зона низького тиску в субполярних широтах і антициклон над Антарктидою.

Зазначені зміни положення центрів дії атмосфери пов'язані з тим, що над материками тиск взимку підвищується, а влітку падає.