Баричне поле та основні його форми

Просторовий розподіл атмосферного тиску називають баричним полем. Баричне поле можна уявити за допомогою еквіскалярних поверхонь, в усіх точках яких тиск однаковий. Такі поверхні називають ізобаричними. Внаслідок змін температури і тиску в горизонтальному напрямку, ізобаричні поверхні поверхні не паралельні між собою і земній поверхні, а нахилені до земної поверхні під різними кутами і по своїй формі дуже різноманітні. Лінії, що сполучають точки з однаковим тиском на даній поверхні, називають ізобарами.

В залежності від характеру розподілу тиску ізобари, наче горизонталі на топографічних картах, можуть мати найрізноманітнішу конфігурацію. Дуже часто деякі ізобари мають замкнену форму. Тоді вони відмежовують області відносно низького чи високого тиску, які називаються баричними системами. Області замкнутих ізобар з пониженим тиском у центрі називають баричними мінімумами, або циклонами. У циклонах тиск росте від центру до периферії. Області замкнутих ізобар з відносно високим тиском у центрі називають баричними максимумами, або антициклонами. Тиск в антициклоні зростає від периферії до центру.

Крім циклонів та антициклонів, в баричному полі часто спостерігаються проміжні баричні системи: ложбини, гребені, сідловини. Ложбиною називається з'єднана з циклоном і витягнута від його центру смуга пониженого атмосферного тиску, яка вклинюється між двома областями відносно високого тиску. Гребенем називається з'єднана з антициклоном і витягнута від його центру смуга підвищеного тиску, розташована між двома циклонічними областями. Сідловиною називається барична область, замкнута між двома циклонами та антициклонами, що розташовані у шаховому порядку.

На розподіл ізобаричних поверхонь в просторі дуже впливає температура повітря. При однаковому тиску біля земної поверхні одні й ті самі баричні поверхні в теплому повітрі лежать вище, ніж в холодному, а сусідні поверхні розташовані далі одна від одної. Пояснюється це тим, що в холодному повітрі, густина якого більша, тиск зменшується з висотою швидше, ніж у теплому. Таким чином, конфігурація і положення ізобаричних поверхонь залежать від розподілу в просторі не лише тиску, але й температури.