1. Особлива форма територіальної організації господарства, яка формується в процесі взаємопов'язаного розвитку рекреаційної та інших видів господарської діяльності на компактній території, що має специфічні соціально-економічні і природні характеристики; територіальна система кількох видів господарської діяльності, організаційно- і фукціонально спрямованих на отримання максимального рекреаційного ефекту; організовує територію подібно до ТВК, але на більш спеціалізованому і низькому ієрархічному рівні.
2. Складова частина загального ТВК, сполучення рекреаційних закладів та супутніх підприємств інфраструктури, об'єднаних тісними виробничими та економічними зв'язками, спільним використанням географічного положення, природних та соціально-економічних ресурсів, напрямом вирішення правових, екологічних проблем тощо.
О.О. Бейдик "Українсько-російський словник термінів і понять з рекреаційної географії та географії туризму".