територія, що призначена для забезпечення інтенсивної рекреації й розміщення матеріальної бази туризму (основні туристські споруди, відкриті басейни, заклади для активного відпочинку, впорядковані пляжі та інші споруди, пов'язані з організацією масового відпочинку). Приймає на себе основне навантаження і найбільшу частку відвідувачів, є своєрідним захисним бар'єром, що забезпечує збереження природного ландшафту центральної заповідної частини. Може включати невеликі села, які мають природну та етноісторичну цінність.
О.О. Бейдик "Українсько-російський словник термінів і понять з рекреаційної географії та географії туризму".