(від лат. confoederatio - спілка, об'єднання) - союз окремих суверенних держав, найчастіше ситуативний (тимчасовий), створений переважно для досягнення конкретних зовнішньополітичних і воєнних завдань. Правовою основою конфедерації вистпає договір (на відміну від федерації, де правова основа -ституція). Прикладами конфедерації в різні історичні періоди були: Швейцарія, Германський Союз, Конфедерація Нідерландів, США до 1795 року.