Знімання радіолокаційне

отримання зображення за допомогою відбитих радіопроменів. Для 3. р. використовують системи, в яких є: особливі синтезовані антени (передавальна і приймальна), перетворювач відбитих сигналів із розгортанням їх на екрані електронно-променевої трубки, пристрій для реєстрації отриманої інформації. Радіолокаційні станції кругового обзору формують широку діаграму спрямованості у вертикальній та вузьку - в азимутній площинах і мають низьку роздільну здатність. Радіолокаційні станції бічного огляду дають зображення місцевості у вигляді смуг, паралельних лінії лету. Роздільна здатність цих станцій становить близько 5 м на місцевості. Особлива властивість 3. р. полягає в тому, що радіопромені легко проходять через атмосферу незалежно від її "оптичної прозорості". За допомогою 3. р. складено карту Венери, яка має непрозору (непрохідну) для оптичних променів атмосферу.
Використовують у геології, для вивчення грунтів, у гляціології в геофізичних спостереженнях, для створення дрібномасштабних карт тощо. Метод застосовується для картографування планет.

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.