фундаментальний закон природи, який описує в найпростішому випадку (для точкових мас) універсальну властивість матерії - взаємне притягання (гравітацію) будь-яких тіл. Відкрив Ньютон (опублікований 1687). Закон виражає силу притягання тіл з масами М1 і М2, які приймаються за матеріальні точки і розташовані одне від одного на відстані R, що більша від розмірів тіл, які притягуються.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.