спосіб визначення довготи або часу зі спостережень двох зір на однаковій висоті. Для Ц. с. складають робочі ефемериди пар зір. Спостереження полягають у визначенні моментів проходження підібраних пар зір (східної і західної) через один і той же альмукантарат. Для визначення моментів проходження використовують різні методи реєстрації. Цей спосіб є одним із найточніших способів визначення часу (довготи) і широко застосовується в астрономо-геодезичній практиці. Ц. с. забезпечує точність 0,03* до паралелі 70°.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.