спосіб визначення широти місця спостереження, що ґрунтується на вимірюванні в меридіані за допомогою мікрометра окулярного невеликої різниці зенітних відстаней двох зір, північної і південної, координати яких відомі, а відповідні кульмінації розділені незначним проміжком часу. Для реалізації способу добирають пари зір для спостережень і складають робочі ефемериди. Спостереження пар зір для визначення широти можна виконувати в довільних малих годинних кутах і на постійних нитках сітки ниток труби астрономічного інструмента.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.