Проекція картографічна

спосіб зображення на площині поверхні Землі математичної (ПЗМ). У П. к. здійснюється математичний закон, що встановлює однозначний зв'язок між координатами точок ПЗМ і відповідними плоскими координатами цих же точок у зображенні. Цей математичний закон записується у вигляді рівнянь картографічної проекції. За характером спотворень є такі основні групи її к.: рівнокутова, рівноплощова, довільна.
Рівнокутові - проекції, в яких частинний масштаб у заданій точці вздовж будь-якого напряму, зокрема, вздовж меридіанів і паралелей, як і вздовж головних напрямів, має одне й те ж значення, тобто не залежить від напряму. Це означає, що будь-яка нескінченно мала фігура, розташована на ПЗМ, зображається на площині подібною. Умови рівнокутового зображення в будь-якій точці проекції: 1) зберігається ортогональность ліній меридіанів і паралелей; 2) масштаб зображення вздовж меридіана дорівнює масштабу зображення довжини вздовж паралелі.
Рівноплощові - проекції, в яких площа будь-якої фігури на ПЗМ зображається на площині без спотворень, тобто площа фігури в зображенні дорівнює площі на ПЗМ, але фігура цієї площі не є подібною, як це буває у рівно-кутовій проекції.
Довільні - проекції яким властиві як кутові, так і площові спотворення. До довільних проекцій належать також рівнопроміжні проекції. Рівнопроміжні - проекції, в яких один із масштабів уздовж головних напрямів є сталою величиною, здебільшого одиницею.

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.