точка орбіти еліптичної небесного тіла, найближча до того її фокуса, в якому розташований центр притягання тіла. П. та діаметрально протилежний йому апоцентр є точками перетину орбіти з її великою віссю. Відповідно до назви тіла, яке є центром притягання (Земля, Сонце, Місяць тощо), замість П. можуть вживатися терміни перигей, перигелій, периселеній тощо.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.