теорія (1743) ґрунтується на припущенні, що маси Землі задовольняють закони гідродинаміки і що густина всередині планети змінюється з глибиною так, що в кожному із нескінченно тонких шарів, які розташовані між двома близькими співфокусними еліпсоїдами, густина стала, а при переході від одного тонкого шару до суміжного змінюється.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.