атласи класифікуються за територіальною ознакою, змістом, призначенням, форматом, способом використання. У К. г. а. за територіальною ознакою розрізняють атласи: 1) світу; 2) частин світу, континентів (океанів) і великих регіонів; 3) держав або їх груп; 4) частин держав; 5) порівняно невеликих природних та економічних районів; 6) міст, здебільшого великих. Можуть бути й окремі атласи невеликих адміністративно-територіальних одиниць. За змістом К. г. а. охоплює атласи: загальногеографічні, тематичні та загальні комплексні.
Атлас загальногеографічний складається здебільшого з карт загально географічних. Спочатку подається декілька карт дрібного масштабу тієї території, для якої складений атлас. Це здебільшоно карти політичні (політико-адміністративні) і карти фізико-географічні. Можуть бути й інші карти, напр., карта поясного часу. Далі розміщені загальногеографічні карти цієї території (акваторії) вже трохи більших, як для атласу, м-бів, які й становлять основний зміст цього атласу. Атлас тематичний складається здебільшого з різних за змістом карт тематичних. Тематичні атласи поділяють на атла-си природних явищ (фізико-географічні) і атласи суспільних явищ (соціально-економічні), фізико-географічні атласи можуть бути: 1. Вузькогалузеві, що містять однотипні карти певної галузі (напр., геологічні атласи); 2. Комплексні галузеві, в яких наявні різні, але взаємодоповнювальні карти деякого природного явища (напр., кліматологічні атласи з картами окремих метеорологічних елементів); 3. Комплексні, в яких подається низка взаємозв'язаних між собою природних явищ (напр., клімат і океанологія Світового океану). Соціально-економічні атласи поділяють аналогічно до фізико-географічних. Загальний комплексний атлас складається з карт природних і соціально-економічних явищ і загальногеографічннх карт. Подає всебічну характеристику об'єкта (території), для якого складено і видано атлас.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.