1) сукупність відомостей про земельні ділянки; провадиться у вигляді книги, картотеки чи автоматизованої бази даних, де містяться геометричні характеристики ділянок, опис їх місця розташування і відомості про власника тощо; 2) дані про земельні ділянки: природні, просторові, економічні та юридичні характеристики та ін. описові дані (володіння нерухомістю, сервітути, пільги в оплаті податків та ін. юридичні інтереси); 3) запис ідентифікованої нерухомості, в основу якого покладено план земельної ділянки і описовий корелятивний архів, який містить, залежно від кінцевої мети, різні типи інформації.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.