Геометрична оптика

розділ променевої оптики, який вивчає закони поширення світла і теорію оптичних приладів на основі уявлень, що світлові промені (напрями поширення світлової енергії) — геометричні прямі лінії. Г. о. є граничним випадком хвильової оптики, коли можна нехтувати довжиною хвиль світла порівняно з розмірами отворів оптичних систем. Теорія і обчислення Г. о. ґрунтуються на принципі суперпозиції (вислідний ефект складного процесу, що є сумою ефектів, за умови, що останні не впливають один на одного), на факті прямолінійного поширення світла, законах відбиття і заломлення світла.

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.