Геодезія теоретична

розділ вищої геодезії, який розв'язує геодезичними методами основну наукову задачу геодезії— визначення фігури Землі та її зовнішнього гравітаційного поля і їх змін у часі. Переважно під дійсною фігурою Землі розуміють фігуру фізичної поверхні Землі, тобто поверхню суші і незбурену поверхню океанів, морів і озер. Основну задачу вищої геодезії формулюють зазвичай як визначення положення деякої мережі опорних точок вказаної поверхні в єдиній системі просторових координат. Віддалі між точками такої мережі можуть дорівнювати сотні, а то й тисячі кілометрів (у космічних геодезичних побудовах), а можуть дорівнювати віддалям між пунктами класичних геодезичних мереж, тобто декілька чи декілька десятків кілометрів. Поряд із визначенням фігури фізичної поверхні Землі
важливо визначити положення фігур рівневих поверхонь реального потенціялу сили ваги. Важливу роль тут відіграє поверхня геоїда - рівнева поверхня поля сили ваги, що проходить через початок відліку висот. Принципова невизначеність фігури геоїда, без знання розподілу мас усередині Землі, зумовила введення (М.С.Молоденський) фігури квазігеоїда - поверхні, що визначається за наземними вимірюваннями.
Для наукового і практичного використання потрібна узагальнена, досить проста математична апроксимація фігури Землі. Оптимальним зображенням фігури Землі є еліпсоїд земний, параметри якого добирають за умови найбільшої відповідності фігурі геоїда. Земний еліпсоїд відповідних параметрів зорієнтований у тілі Землі, стає поверхнею віднесення, на яку редукують результати безпосередніх вимірювань на фізичній поверхні Землі. Із розвитком засобів вивчення фігури Землі і її гравітаційного поля, з підвищенням їх точності, збільшенням ймовірності частих повторень вимірювань розширюється кінематичний аспект геодезії - визначення змін положень точок земної поверхні та елементів земного гравітаційного поля з часом. На всіх етапах вивчення фігури Землі потрібне сумісне використання результатів геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірювань, а в окремих випадках і результатів спостережень штучних супутників Землі.

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.