Геодезична будівельна сітка

особливий вид геодезичної основи (переважно в промисловому будівництві), сторони якої паралельні до осей більшості будинків та споруд заданої території будівництва. Завдяки цьому значно полегшується процес обчислення елементів прив'язки споруд до геодезичної основи, особливо, коли використовуються прямокутні координати. За конструкцією Г. б. с. -система чотирикутників або квадратів зі сторонами кратними 10-20 м завдовжки 50-200 м, розташована на території майбутнього будівництва. Гранична відносна похибка взаємного положення суміжних пунктів сітки не перевищує 1:5000,1:10000 та 1:25000 відповідно у будівництві споруд із залізобетонних, металевих конструкцій та монтажу обладнання технологічних ліній. Г. б. с. проектують на генеральному плані промислової зони так, щоб її пункти не потрапили в зону земляних робіт. Розрізняють два методи побудови Г. б. с. на місцевості: осьовий (трасування) і редукування. В першому методі на основі вихідних пунктів способом трасування розмічають проектне положення кожного пункту, виконуючи точну побудову горизонтальних кутів і відстаней. У другому методі пункти сітки спочатку розташовують наближено (у межах до 1 -3 м), а потім точними геодезичними вимірюваннями, напр., способами полігонометрії, засічок, трилатерації, одержують їх фактичні координати. Порівнюючи їх з проектними значеннями, обчислюють редукції rх і rу як поправки до фактичних координат і, відкладаючи їх, знаходять проектне положення пунктів сітки.

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.