явище реального похитування Місяця, зумовлене динамічним характером; по суті, є відхиленням реального руху Місяця навколо його центра мас від обертання за законами Кассіні (однорідного обертання). Виникає переважно внаслідок того, що велика піввісь еліпсоїда інерції Місяця під час його руху по орбіті відхиляється від напряму на центр мас Землі, а сила притягання Землі намагається повернути її в це положення. Л. ф. характеризують трьома складовими р, rj, т, які відповідно наз. Л. ф. у нахилі, вузлі та довготі. Л. ф. т виражає несталість кутової швидкості обертання Місяця. Величина Л. ф. незначна, тому лише на основі тривалих спостережень спеціальними методами можна належно її оцінити. Вивчення Л. ф. - дуже складна й водночас цікава проблема теоретичної і практичної астрономії.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.