Фігура Землі

фігура фізичної поверхні Землі. Визначення Ф. 3. - складне завдання, а тому його розв'язання виконувалося послідовними наближеннями. Виділяють три основні наближення визначення Ф. 3. Перше належить до глибокої давнини, коли за Ф. 3. брали кулю відповідного радіуса. Лише двадцять сторіч пізніше отримали розв'язання цієї проблеми у другому наближенні, встановивши стиснення, представивши Землю сфероїдом або двовісним еліпсоїдом. У XIX ст. методами точних вимірювань було з'ясовано, що фігура цього еліпсоїда обертання неточно представляє Ф. 3., тому постало питання її визначення у вигляді тривісного еліпсоїда, що становить третє наближення. Сюди належить і визначення геоїда, як Ф. 3. Традиційне визначення Ф. 3. як геоїда не втратило свого значення і сьогодні. Однак через те що принципово не можна визначити фігуру геоїда, не знаючи розподілу мас усередині Землі, стали визначати за наземними вимірюваннями поверхню квазігеоїда, яка збігається з фігурою геоїда на морях і океанах і дуже близько підходить до нього на суходолі. Для наукового і практичного використання потрібна узагальнена і проста математична апроксимація Ф. 3. Найзручнішим є варіант, коли Ф. 3. приймають за еліпсоїд обертання, параметри якого найточніше відповідають фігурі квазігеоїда в межах усієї Землі (еліпсоїд загальноземний), або у межах окремих ділянок (референц-еліпсоїд). Вивчення дійсної Ф. 3. тоді зводиться до визначення геометричних величин, які характеризують відхилення земної поверхні від вибраного еліпсоїда.

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.