прилад для вимірювання радіаційного балансу (різниця між припливом і віддачею) природної поверхні. Першим приладом такого типу (1923) був абсолютний піргеометр Міхельсона. Він складається з масивного мідного нікельованого диска. В центрі диска прорізана щілина, в якій натягнуті (у площинах поверхні диска) дві однакові зачорнені пластинки, до яких підклеєна термобатарея. Верхня пластинка отримує енергію зустрічного випромінювання, а нижня - грунту і частину зустрічного, відбитого ґрунтом. Різниця цих двох потоків енергії дорівнює ефективному випромінюванню земної поверхні. На цій же основі побудовані Б. Лютсрштейна, Скворцом і Янішевського, в яких баланс земної поверхні вимірюється різницями температур смужок у відносних одиницях шкали гальванометра.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.