точка орбіти еліптичної небесного тіла, найвіддаленіша від її фокуса, в якому міститься центр притягання цього тіла. А. і діаметрально протилежний йому перицентр є точками перетину еліпса орбіти з його великою віссю. Відповідно до назви тіла, яке є центром притягання (Земля, Сонце, Місяць тощо), замість А. вживають терміни апогей, апогелій, апоселеній тощо. Діаметр орбіти, що з'єднує А. та перицентр, наз. лінією апсид.
Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.