сукупність галузей машинобудування, які виробляють великогабаритні та металомісткі машини й устаткування для електроенергетики, металургії, добувної промисловості, а також будівельно-шляхове, підйомно-транспортне устаткування. Для важкого машинобудування характерний випуск продукції невеликими серіями і навіть індивідуального призначення. Великі потреби в металі для виготовлення продукції зумовлюють тяжіння підприємств важкого машинобудування до металургійних баз; водночас продукція важкого машинобудування громіздка, тому тяжіє до споживача. Виробництво металургійного устаткування в Україні майже повністю зосереджене в Донбасі та Придніпров'ї. Найбільші підприємства важкого машинобудування — Новокраматорський машинобудівний завод, Маріупольський, Слов'янський заводи важкого машинобудування. Дніпропетровський завод металургійного устаткування. Великі заводи гірничошахтного та гірничорудного машинобудування збудовано в Кривому Розі, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську. Найбільшими центрами підйомне транспортного устаткування є Львів, Одеса, Харків, Дніпропетровськ, Нікополь. Центром енергетичного машинобудування є Харків.
У світі високим рівнем розвитку важкого машинобудування характеризуються насамперед країни, де є важка промисловість. Серед країн, що розвиваються, важке машинобудування орієнтується на добувну промисловість (видобуток нафти, газу, руди, вугілля чи на металургійну промисловість) — Індія, Бразилія, Аргентина.
Словник-довідник з економічної географії. Т.В.Буличева, К.О.Буткалюк, Т.А.Гринюк та ін. За наук. ред. В.Г.Щабельської. -Х.: "Основа", 2004.