підгалузь хімічної промисловості, підприємства якої в результаті синтезу або інших видів хімічної обробки штучних та природних матеріалів виготовляють високомолекулярні сполуки — різні смоли, однорідні та композиційні полімерні матеріали, а також вироби з них. Спочатку в основі синтезу було використання вугілля, відходи деревної та сільськогосподарської сировини, тобто продукти коксохімії, лісохімії, тваринного походження, згодом провідне місце посіла нафтогазова сировина: етилен, пропілен, метанол, бензен, фенол, толуен тощо. На початкових стадіях виробництво тяжіє до сировинних баз, а на кінцевих, особливо виробництво пластмас, орієнтується на споживача. Як самостійна підгалузь хімічної промисловості, сформувалась в Україні в 70—80 х роках XX ст. Найбільшими центрами виробництва є Сєверодонецьк, Горлівка, Дніпродзержинськ, Київ, Прилуки, Луцьк. У світі головними виробниками синтетичних смол і пластмас є США, Німеччина, Японія, а також Польща, Чехія, Росія.
Словник-довідник з економічної географії. 9-10 класи / Т.В.Буличева, К.О.Буткалюк, Т.А.Гринюк та ін. За наук. ред. В.Г.Щабельської. - Х.: Вид. група "Основа", 2004. - 112 с.