Механізація сучасного сільського господарства

процес, що охоплює рослинництво і тваринництво, один з напрямів науково-технічної революції в галузі. Широка механізація, що почалася у 20—30 х роках XX ст. у США, після Другої світової війни поширилась у Західній Європі, Австралії, Канаді та Японії. Одним з найважливіших показників є ступінь розвитку тракторного парку. За останні 25—30 років тракторний парк світу виріс приблизно вдвічі, досягнувши майже 30 млн одиниць. Лідерами є США, Японія, Франція, ФРН, Італія, Росія. У більшості країн, що розвиваються, кількість тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, залишається невеликою. Найкраще про насиченість технікою свідчить кількість машин у розрахунку на 1 тис. га ріллі, або площа ріллі, що припадає на один трактор. Найбільша кількість сільськогосподарської техніки сконцентрована сьогодні в Японії (500 тракторів на 1 тис. га ріллі, або 2 га на одну машину), у деяких західноєвропейських країнах, таких, як Швейцарія (273; 6).
Рівень механізації дещо нижчий у Східній Європі, в країнах СНД. У багатьох розвинених країнах з невеликими за площею фермами вже досягнуто перенасиченість сільськогосподарською технікою, ефективність її використання знижується, звідси — тенденція до скорочення парку машин у США та Західній Європі.
У країнах, що розвиваються, нестача капіталу та надлишок робочої сили гальмують механізацію сільського господарства, хоч кількість сільськогосподарських машин там зростає. Різниця в рівнях технічного забезпечення залишається великою: якщо в Західній Європі на 1 тис. га ріллі припадає 75 тракторів, то в Африці — З, Латинській Америці — 5.
Існують окремі ареали механізованого сільського господарства в країнах "третього світу", найчастіше це області плантаційного господарства, що належать крупних компаніям, або зернового господарства, сконцентрованого у великих маєтках. Такі типи сільського господарства мають місце в країнах ПІвденної Америки: Аргентині, Уругваї та ін. У деяких країнах запроваджують проекти так званої селективної (вибіркової) механізації, суть якої полягає у створенні в містах нескладних машинобудівних підприємств з виробництва відносно простих сільськогосподарських машин, кадрами, які не потребують високої кваліфікації, з наступним використанням їх у господарствах, що мають місцевий характер (продукція, що не йде на експорт), для селективної механізації окремих процесів сільськогосподарського виробництва.

Словник-довідник з економічної географії. 9-10 класи / Т.В.Буличева, К.О.Буткалюк, Т.А.Гринюк та ін. За наук. ред. В.Г.Щабельської. - Х.: Вид. група "Основа", 2004. - 112 с.