галузь хімічної промисловості, яка включає виробництво азотних добрив (сульфат амонію, аміаку,
селітри тощо) та продукцію, що містить у своєму складі зв'язаний азот (аміак, азотну кислоту та її солі, нітрат натрію, вуглекислий амоній, капролактам, утропін тощо). До азотної промисловості через подібність технологічних процесів належить виробництво ацетилену, метанолу та ін. Продукцію азотної промисловості широко використовують у господарстві; азотні добрива — в сільському господарстві; капролактам, ацетилен, метанол — для одержання синтетичних волокон і пластмас; азотну кислоту — для виробництва азотних і складних добрив, барвників і напівпродуктів для їх синтезу, вибухових речовин, ліків, для травлення і розділення кольорових металів, як окислювач палива у ракетній техніці тощо. Найважливішими факторами розміщення азотної промисловості є наявність сировини. Спочатку, коли такою сировиною були коксовий газ, кокс, вугілля, водень та інші, підприємства розміщувались у районах вуглевидобутку, коксування вугілля та чорної металургії, з часом, основною сировиною став природний газ, їх (зокрема азотно-тукове виробництво) стали розміщувати в районах видобутку природного газу, вздовж трас магістральних газопроводів, тобто наближення до районів сільськогосподарського виробництва.
В Україні напівкустарне виробництво деякої азотної продукції було організовано на початку 1917 року в Юзівиі (тепер Донецьк).
До найбільших підприємств сучасної азотної промисловості в Україні належать "Стирол" (Горлівка), "Азот" (Сєвєродонецьк), заводи у Дніпродзержинську, Рівному, Черкасах. Азотні добрива виробляють на заводах Лисичанська, Алчевська, Запоріжжя. На базі сировини, що транспортується амоніакопроводом Тольятті — Горлівка — Одеса, став до ладу Одеський завод, звідки рідкий аміак вивозять за кордон. За останні роки виробництва азотних добрив в Україні значно зменшилось.
Головними виробниками азотних добрив у світі є США, Росія, Індія, країни Західної Європи, Канада. Японія, Кувейт, Венесуела, Мексика. У Чилі азотні добрива виробляють із природної селітри.
Словник-довідник з економічної географії. Т.В.Буличева, К.О.Буткалюк, Т.А.Гринюк та ін. За наук. ред. В.Г.Щабельської. -Х.: "Основа", 2004.