територія, що характеризується однотипним комплексом фізико-географічних умов і певною макроструктурою грунтового покриву. В її межах звичайно переважає зональний грунтовий тип, властивий баланс тепла і вологи, що зумовлює особливості грунтоутворення та живлення рослин. Кожна зона має свої особливості сільськогосподарського виробництва та комплекс заходів з охорони земель і підвищенню їх продуктивності.