це теорія про горизонтальне переміщення літосферних плит по астеносфері. Поблизу серединно-океанічних хребтів літосферні плити розсовуються (спрединг) і нарощуються за рахунок речовини, яка піднімається з надр; у глибоководних жолобах одна плита підсовується під іншу, занурюється в мантію (субдукція) і плавиться там. У місці зіткнення плит (колізія) утворюються насуви й шар'яжі, формуються складчасті споруди. "Нова глобальна тектоніка" як гіпотеза виникла в 60-ті pp. XX ст. у результаті розвитку ідей мобілізму на підставі нових фактів (Дж. Морган, 3. Ле Пішон, Б. Ізакс й ін.).
Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Тетяна Сергіївна Павловська; за ред. проф. І.П. Ковальчука. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - 284 с.