процес переміщення вод атмосферного походження по земній поверхні під дією сили тяжіння; складова частина кругообігу води на Землі. Розрізняють три фази поверхневого стоку, зумовлені особливостями земної поверхні (за А.М. Бефані): схиловий, тальвеговий та ...
горизонтальні й субгоризонтальні ділянки земної поверхні, зазвичай великі за площею, сформовані в епоху тектонічної стабільності як результат відносно повної компенсації ендогенних процесів екзогенними. Характерні як для платформних, так і для складчастих ...
межа між мантією й ядром, установлена сейсмічним методом на глибині 2 900 км.
підошва гранітно-метаморфічного шару, яка відокремлює його від базальтового.
межа між земною корою й мантією, встановлена за стрибкоподібним зростанням швидкості поширення сейсмічних хвиль.
Затоплення території водою, що часто стає стихійним лихом.
фаза водного режиму річок, яка характеризується найбільшою водністю, значним, відносно тривалим підвищенням рівня води і спостерігається щороку в один і той же сезон.
великі маси повітря у нижній частині атмосфери, що мають певні спільні властивості і переміщуються в одній з течій загальної циркуляції атмосфери. Спільність властивостей повітряних мас визначається тим, що вони формуються над територіями з однорідними пі ...
стан атмосфери в даній місцевості, який характеризується сукупністю метеорологічних характеристик на певний час або проміжок часу.
плоскодонні замкнуті зниження рельєфу розміром від кількох десятків метрів до 10 км у поперечнику, площею до сотень і тисяч квадратних метрів.