глибока ділянка русла річки, яка розміщена між перекатами. Зазвичай утворюється біля увігнутої ділянки берега мандруючої річки. Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Тетяна Сергіївна Павловська; за ред. ...
велика тектонічна структура платформи, фундамент якої залягає під потужним осадовим чохлом. Плита, на відміну від щита, є опущеною ділянкою платформи.
складчаста дислокація, за якої осадові верстви згинаються без порушення їхньої суцільності й без розриву.
1) обширна ділянка суходолу, яка припіднята над навколишньою територією та характеризується значним ерозійним розчленуванням при відносно слабкому розчленуванні плоских вододільних поверхонь. Стосовно геологічної структури одні вважають, що плоскогір'я ск ...
сукупність процесів руйнування верхнього шару грунту і продуктів вивітрювання, транспортування та акумуляції утворених наносів дощовими і талими водами, що стікають у вигляді пластових потоків по схилах крутизною понад 1 градус.
геологічна концепція, у якій основне значення у формуванні й перетворенні порід земної кори належить ендогенним процесам, зокрема магматичній діяльності й вулканізму. Розроблена шотландським ученим Дж. Хеттоном; найбільшу популярність мала в кінці XVIII - ...
акумулятивна форма рельєфу, утворена в береговій зоні моря під впливом прибійних потоків. Пляжі поділяють за формою поперечного профілю (односхилові притулені, двосхилові повного профілю) і складом (піщані, гравійні, галькові, черепашкові).
явище взаємодії летких сполук, які виділяються з магми, із вмісними породами з утворенням нових мінеральних сполук.
підвищена ділянка перекату, що прилягає до випуклого берега меандруючої річки. Утворюється в результаті повільного нагромадження наносів у процесі розвитку і зміщення меандру.
Поплавець, шо його використовують для вимірювання швидкості течії на поверхні води.