верхня оболонка Землі, включає земну кору і частину верхньої мантії, лежить на астеносфері.
великі жорсткі блоки літосфери Землі, відділені один від одного тектонічними розривами (швами) по осьових лініях сейсмічних поясів планети. Згідно з уявленнями "нової глобальної тектоніки" (тектоніки літосферних плит); вони перебувають у постійному русі, ...
один із головних елементів рельєфу й геологічної структури дна Світового океану. Займає найнижчий рівень земної поверхні (на глибині до 6-7 тис. м) між материковим підніжжям і серединно-океанічними хребтами. Складається земною корою океанічного типу, відр ...
віднесення будь-якого географічного об'єкта до певного місця; обмежене поширення якого-небудь географічного явища, процесу межами певної території або акваторії.
тип річкових терас, який виникає унаслідок місцевих тектонічних деформацій поздовжнього профілю річки, потужного місцевого живлення, виникнення тимчасових перешкод на шляху водного потоку й відповідного загачування русла. Останнє призводить до різкого збі ...
дельта, яка складається з розгалужених вузьких прируслових лопатей. Утворюється при значному твердому стоці річок. Наноси надходять у море окремими рукавами, які обрамлені порівняно вузькими акумулятивними валами (наприклад дельти Міссісіпі, Кури, По). ...
велике інтрузивне тіло чашоподібної форми.
тип рослинності з переважанням багаторічних трав - мезофітів.
грунти, що характеризуються добре розвунутим гумусовим профілем, і формуються у зниженнях вододільних і терасових рівнин в умовах близького залягання грунтових вод під різнотравно-осоково-злаковою лучною рослинністю.
переважаючий ландшафт найпівнічнішої (арктичної) природної зони суші.