1) Ділянка річкової долини (заплава), вкрита трав'яною рослинністю і деревами. 2) Вологі листяні ліси (з вільхи, верби, тополі, дуба) з багатою лучною рослинністю у заплавах рівнинних річок.
континентальна осадова гірська порода, для якої властиві світло-палевий колір, висока пористість, переважання пилуватих фракцій, карбонатність, наявність видимих вертикальних капілярів, здатність у сухому стані утворювати стовпчасті окремості. Леси вкрива ...
витягнута мілководна затока, що утворюється при затопленні морем пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок незначного опускання суходолу. Лимани бувають відкриті (мають постійний зв'язок з морем, а також досить велику і сталу площу водного д ...
Прилад для вимірювання водообміну ґрунтових вод із зоною аерації та для вимірювання випаровування з поверхні суші. Гідрологія суші: терміни та визначення основних понять., К., Держстандарт України, 1997 р.
процес розділення магми під час зниження її температури на два незмішуваних розплави.
розмив грунтів і гірських порід постійними і тимчасовими водотоками. У результаті лінійного розмиву утворюються борозни, яри. річкові долини.
відношення лісопокритої площі території (району, області, держави тощо) до загальної її площі; загальна площа лісів на певній території.
наука про осадові породи (про їхній склад, структури й текстури, генезис тощо).
1) узбережна зона морського дна, що затоплюється під час припливів і звільняється під час відпливів. Зазнає значних коливань температури води, інтенсивності сонячної радіації, солоності води, дії течій, періодично осушується. 2) частина берегової області ...
прибережна зона морів та океанів, яка періодично осушується під час відпливів.