метод, спрямований на з'ясування зовнішніх ознак рельєфу та оцінювання ролі впливаючих на них чинників. Аналіз морфології рельєфу дає підстави зробити висновки про його вік, напрям та інтенсивність тектонічних рухів певної території, будову й склад гірських порід верхньої частини земної кори тощо. Наприклад, значні абсолютні висоти, круті схили, розчленовані гостроверхі вершини - ознака молодих гір, активного прояву висхідних тектонічних рухів та інтенсивного розвитку денудаційних процесів. Порівняно невеликі абсолютні відмітки, пологі схили, опуклі слабовиражені вершини - ознака давніх гір, панування спокійного тектонічного режиму.
Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Тетяна Сергіївна Павловська; за ред. проф. І.П. Ковальчука. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - 284 с.