1) акумулятивна форма рельєфу, утворена при відкладанні уламкового матеріалу постійним або тимчасовим водотоком за рахунок зменшення його живої сили і має форму плоского напівконуса, спрямованого вершиною проти течії.
2) форма рельєфу, утворена постійним чи тимчасовим водотоком біля гирла яру, балки чи долини шляхом накопиченням пухкого матеріалу. Має вигляд плоского напівконуса, оберненого вершиною проти течії водотоку. Особливо великі конуси виносу утворюються у місцях виходу гірських річок на прилеглу рівнину. (Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Тетяна Сергіївна Павловська; за ред. проф. І.П. Ковальчука. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - 284 с.)