Концепція І.П. Герасимова

Аналізуючи взаємодію ендогенних й екзогенних чинників, І.П. Герасимов виділив три генетичні категорії форм, які охоплюють усю різноманітність рельєфу земної поверхні: геотектури, морфоструктури, морфоскульптури.

Геотектури ( за І. Герасимовим) - це найбільші форми рельєфу земної поверхні, які виникли в результаті прояву, насамперед, геофізичних планетарних процесів і відображають відмінності в будові земної кори. До геотектур відносять материки, океанічні западини, рівнинно-платформні області, головні гірські пояси.

Морфоструктури ( за І. Герасимовим) - це переважно крупні форми рельєфу земної поверхні, в утворенні яких головна роль належить ендогенним процесам і в морфології яких чітко відображаються геологічні структури. До морфоструктур належать гірські системи та їхні частини: хребти, нагір'я, плоскогір'я, міжгірські западини, низовини й височини рівнин, окремі тектонічні структури (антикліналі, синкліналі, підняті або опущені блоки земної кори), відображені в рельєфі.

Морфоскульптури ( за І. Герасимовим) - це здебільшого невеликі форми рельєфу, в утворенні яких головна роль належить екзогенним процесам. До морфоскульптур відносять моренне пасмо, яр, балку, піщану дюну, трог тощо.

Геоморфологія: терміни й поняття (коментар): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Тетяна Сергіївна Павловська; за ред. проф. І.П. Ковальчука. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - 284 с.