Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Інтеграційне об'єднання країн Меркосур

1. Історія формування МЕРКОСУР.

Назва організації походить від іспанського Mercado Común del Sur, що означає “Спільний ринок півдня”, тобто “Південноамериканський спільний ринок”.  На емблемі організації зображено сузір’я Південного Хреста. Девіз - “Nuestro Norte es el Sur” - “Південь - наша Північ”, що відображає прагнення учасників Меркосур позиціонувати себе як лідируюче об’єдання країн Південної півкулі.

Ще в 1960-их роках в Латинській Америці заговорили про створення регіональної зони вільної торгівлі, а пізніше - і спільного ринку. Наслідком тих подій стало утворення Латиноамериканської асоціації інтеграції - LAIA, а у 1969 році - Андської групи. Але обидва об’єднання так і не зуміли досягнути серйозних успіхів у розвитку спільної торгівлі.
Нова хвиля ініціатив, спрямованих на інтеграцію, здійнялась у 1980-их роках внаслідок розчарування латиноамериканських країн в допомозі США після війни Аргентини та Великобританії за Фолклендські острови. Йшлося про зближення латиноамериканських держав на регіональній основі, економічну співпрацю та взаємну інтеграцію економік в рамках вільного ринку. Першим кроком на шляху до створення такого ринку стала угода про вільну торгівлю, підписана Аргентиною та Бразилією у 1986 році. У 1990 році до цієї угоди приєднались Парагвай та Уругвай.

26 березня 1991 року в Асунсьоні (Парагвай) було підписано чотирьохсторонній договір про створення інтеграційного об’єднання МЕРКОСУР. Цим договором було визначено мету створення об’єднання та його організаційну структуру. Договір передбачав:
1. вільний рух товарів, послуг і робочої сили, якого потрібно досягти через ліквідацію митних тарифів та нетарифних обмежень;
2. встановлення спільного зовнішнього тарифу та ведення спільної зовнішньоторговельної політики стосовно третіх країн чи їх груп та координація позицій на регіональних та міжнародних економічних конференціях;
3. координацію макроекономічної, фіскальної, монетарної та секторальної політики в галузях міжнародної торгівлі, сільського господарства, промисловості, транспорту і комунікацій та в будь-яких інших галузях для забезпечення вільної конкуренції між сторонами договору;
Найважливішою метою МЕРКОСУР висуває тріаду: забезпечення автономного розвитку, збереження національного суверенітету і національної культурної ідентичності латиноамериканських країн. При цьому вже не є таємницею, що основною перешкодою є Сполучені Штати Америки.
З 1 січня 1995 року відповідно до Оуро-Претських угод, підписаних у 1994 році, Меркосур перейшов на вищий інтеграційний рівень: від зони вільної торгівлі до митного союзу. У внутрішній торгівлі для всіх учасників вводиться єдиний зовнішній митний тариф (ЕЗМТ) на продукцію, яка завозиться з третіх країн (ставка імпортних мит для різних товарів коливається від 0 до 20%).
У 1995-06 роках асоційованими членами Меркосур стали країни Андської групи: Болівія, Чилі, Колумбія, Еквадор та Перу. З 4-ого лютого 2006 року було підписано протокол про прияняття Венесуели як повноправного члена Меркосур. Проте цей протокол ще не ратифіковано парламентом Парагваю, де сумніваються у доцільності прийняття до складу Меркосур країни з авторитарним режимом.
З 2004 року МЕРКОСУР та Андська Група ведуть переговори про створення новго об’єднання УНАСУР (Union de Naciones Suramericanas) з єдиним центральним банком. Цього ж року протоколом у місті Олівос було уточнено режим вирішення міжнародних комерційних і некомерційних спорів між учасниками МЕРКОСУР.
18 грудня 2007 року було підписано угоду про ввільну торгівлю між Меркосур та Ізраїлем.
В серпні 2010 року на 39-ій зустрічі на вищому рівні було затверджено спільний Митний кодекс.

2. Склад та організаційна структура.

На 2010 рік до Меркосур входять такі держави:
А. Постійні члени: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай.
Б.  Венесуела - постійний член, протокол про вступ якого ще не ратифіковано.
В. Асоційовані члени: Болівія, Еквадор, Колумбія, Перу, Чилі.

Політикою МЕРКОСУР на початковому етапі була розробка простої інституційної системи організації, яка повинна була поступово збільшуватися із поглибленням інтеграції. На противагу великим організаційним структурам інших інтеграційних угруповань, таких як Андський пакт, ідеєю МЕРКОСУР було поступове збільшення кількості інституцій. Основний орган МЕРКОСУР — Рада спільного ринку (Common Market Council), який проводить зустрічі на найвищому рівні. Виконавчим органом є Група спільного ринку (Common Market Group). МЕРКОСУР також має адміністративний орган — Секретаріат. Крім цього, у структуру входять 2 консультативні колегіальні органи: Парламентська комісія (представники національних парламентів) та Економічний та соціальний консультативний форум. Основним принципом діяльності вищих органів Меркосуру є консенсус.

Рада спільного ринку - найвищий орган МЕРКОСУР, який відповідає за політичне керівництво організацією і прийняття рішень. У сферу компетенції Ради входить нагляд за виконанням програми лібералізації економіки в кожній з країн-членів для встановлення спільного ринку. Рішення в ньому приймаються на основі консенсусу. Зустрічі проводяться раз на 6 місяців, хоча Рада може скликатися і в надзвичайних випадках. Зустрічі відбуваються на рівні міністрів економіки і міністрів закордонних справ, але в них можуть брати участь і міністри інших галузей, якщо обговорення питань, що стосуються цих галузей, є запланованим. На цих зустрічах можуть бути присутніми і президенти країн-членів (їх присутність обов'язкова бодай раз на рік), якщо йдеться про дуже важливі проблеми. Ротація керівництва Ради відбувається в алфавітному порядку кожні 6 місяців.
Виконавчим органом МЕРКОСУР є Група спільного ринку. Цей орган є відповідальним за реалізацію рішень, прийнятих Радою, і розгляд рекомендацій, поданих робочими групами. До обов'язків групи належать:
— контроль за виконанням договірних зобов'язань;
— здійснення необхідних заходів для виконання рішень, прийнятих Радою;
— внесення пропозицій стосовно ефективної реалізації програми лібералізації економіки, координації макроекономічної політики та співпраці з третіми країнами;
— розробка програм для забезпечення поступового формування спільного ринку [1].

Групу формують представники міністерств закордонних справ, економіки, торгівлі та Центрального Банку — 4 особи з кожної країни та по 4 їх заступники. На рівні представників зустрічі відбуваються кожні 3 місяці, а на рівні координаторів — 1 раз у місяць. Рішення в Групі спільного ринку приймаються на основі консенсусу.
Робочі групи вивчають такі проблеми: комунікації, гірничу промисловість, технології, фінанси, транспорт та інфраструктуру, довкілля, промисловість, сільське господарство, енергетику, трудові взаємини, зайнятість та соціальне забезпечення. У липні 1999 року були створені ще 2 робочі групи: Комітет з координації макроекономіки і Комітет з координації торгівлі. У цих групах працюють представники бізнесу, вчені, представники профспілок, експерти з міжнародних урядових та неурядових організацій.
Адміністративний секретаріат (зі штабом у Монтевідео) розпочав роботу 1 січня 1997 року. Його голова обирається Радою спільного ринку на 2 роки. У компетенції Секретаріату входить ведення архіву організації та подання щорічних звітів Групі спільного ринку.
Після зустрічі в Оуро-Прето створено Економічний і соціальний консультативний форум, що замінив Раду з промисловості. Форум контролює механізми регулювання торговельної політики між країнами-членами та стосовно третіх країн.
На президентському саміті у грудні 2004 року було засновано Парламент Меркосур. За домовленістю, до 2010 року кожна країна має у ньому 18 представників. 

3. Роль та вплив МЕРКОСУР у світовій економіці

МЕРКОСУР охоплює територію в 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів чоловік і сумарним обсягом валового внутрішнього продукту близько 1 трильйона доларів США. Це майже 60% території Латинської Америки, 46% її населення і близько 50% ВВП, 60% сукупного товарообігу, 40% прямих зарубіжних інвестицій та 33% обсягу зовнішньої торгівлі регіону. На сьогодні це четверта за потужністю економіка у світі (після ЄС, НАФТА та Японії), порівняна з економікою АСЕАН за обсягом ВВП, та третє за показником ВВП на душу населення велике інтеграційне об’єднання світу після ЄС та НАФТА.
Зростає роль МЕРКОСУР як економічного та геополітичного гравця. Зацікавленість у співробітництві з МЕРКОСУР проявили не тільки держави Андської Групи, але й 15  англомовних країн карибського басейну (CARICOM). Центральноамериканська інтеграційна система SICA у 1998 році заключила з МЕРКОСУР угоду про злиття зон вільної торгівлі двох об’єднань. Мексика та Чилі активно намагаються зайняти місце зв’язуючої ланки між НАФТА та МЕРКОСУР.  ЄС з 1991 року провів з МЕРКОСУР понад 15 раундів переговорів про зону вільної торгівлі між блоками (у грудні 1995 року підписано договір про союз та інтеграцію). Для ЄС МЕРКОСУР - найбільший партнер у Латинській Америці, для МЕРКОСУР ЄС - основний торговельний партнер та інвестор.  Росія проводить прямі переговори з МЕРКОСУР з 2000 року, на цю організацію припадає понад 50% торгівельного обороту Росії з Латинською Америкою (4 млрд.дол.). МЕРКОСУР все активніше співпрацює з регіональними міжнародними організаціями, членами яких є країни колишнього соціалістичного табору. Прикладом такої співпраці став бізнес-форум ГУУАМ — ОЧЕС — МЕРКОСУР, що відбувся в Криму 3—4 липня 2003 року. Його мета — сприяти виробленню спільних механізмів здійснення торговельних зв'язків згідно з умовами Всесвітньої організації торгівлі та розширювати економічну співпрацю. Договори про вільну торгівля підписані з Ізраїлем та Єгиптом.  Таким чином МЕРКОСУР стає більш привабливим полюсом тяжіння американських країн, аніж НАФТА, і до того ж має вищий ступінь інтеграції.

У 2008 році Аргентина та Бразилія прийняли рішення про відмову від використання американського долара у міждержавних платежах, перейшовши на взаємний обіг бразильських реалів та аргентинських песо. Такий крок сприятиме зростанню фінансової незалежності об’єднання та запобіганню негативних наслідків можливого обвалу американського долара.

4. Експортно-імпортні відносини країн МЕРКОСУР на світовому ринку.

Довгий час країни-сучасні члени МЕРКОСУР були колоніями іспанської та португальської імперій, економіка яких розвивалась за рахунок сільськогосподарського виробництва та видобутку корисних копалин. У ХХ столітті ці країни пережили індустріалізацію, однак старі галузі не втратили колишньої ролі, особливо у експортних поставках. Продукція  сільського господарства складає основну частку в експорті Аргентини, Уругваю, Бразилії, Парагваю (в середньому 35%). Найбільшими статтями експорту, спільними для практично всіх країн-учасниць МЕРКОСУР, є: м’ясо та м’ясопродукти; молокопродукти, зокрема кисломолочні; шерсть, шкіра та вироби з них (зокрема виробництво взуття, Бразилія). Аргентина, Бразилія та Уругвай є крупними постачальниками риби та інших морепродуктів. Крім того, Аргентина займає лідируючі позиції в світі за експортом пшениці, сої та кукурудзи, експортує також соєву олію. Бразилія виступає накрупнішим світовим постачальником кави. Бразилія та Парагвай експортують деревину тропічних порід і охоплюють практично третину цього сегмента ринку.
До 20% експортних операцій припадає на гірничу сировину та напівфабрикати. Венесуела є найкрупнішим експортером нафти в Латинській Америці та членом ОПЕК. Певну кількість нафти експортують також Аргентина і Бразилія.
Новою складовою експорту країн МЕРКОСУР все більше виступає продукція машинобудування (15%), зокрема автомобілі (Аргентина), виробниче обладнання (Бразилія, Аргентина), сільськогосподарська техніка (Аргентина, Бразилія, Уругвай).
До 10% припадає на експорт продукції чорної та кольорової металургії та хімічної промисловості (Бразилія, Аргентина).
Основними партнерами по експорту виступають країни МЕРКОСУР, інші країни Латинської Америки, США, країни ЄС, Китай, Росія. Причому у випадку Бразилії та Аргентини лише 20-25% експорту надходить до інших країн-членів МЕРКОСУР, то у випадку Парагваю і Уругваю - 30-40%. На Китай і США припадає по 10% експорту, на ЄС - до 30% (переважно Німіччина, Франція, Голландія, Іспанія), на Росію - 4%. Загальний річний обсяг експорту - 215,04 млрд.дол.США.
Просування продукції сільського господарства МЕРКОСУР на ринок ЄС є однією з найактуальніших проблем розвитку відносин між зазначеними інтеграційними блоками. Її вирішення відкладається внаслідок вищої конкурентоспроможності південноамериканських продуктів (м'яса, зернових, молочних продуктів, фруктів і овочів) порівняно з їх аналогами в деяких країнах ЄС, передусім у Франції та Ірландії. Для підтримки своїх виробників європейські країни субсидують ціни, причому субсидії часом досягають 49 % витрат виробництва. Країни МЕРКОСУР вимагають ліквідації субсидій, цьому сприяють і переговори зі зниження тарифних бар'єрів у межах ВТО. На значення цієї проблеми для МЕРКОСУР вказує той факт, що частка сільськогосподарських продуктів в експорті країн цього регіону в ЄС становить близько 50 %. Однак, згідно з оцінками експертів, тільки 14 % з усього експорту МЕРКОСУР в ЄС припадає на так звані чутливі статті і лише 2 % — на продукти, імпорт яких може мати негативні наслідки для Європи стосовно втрати ринкових квот.
Імпорт до країн МЕРКОСУР представлений наступними групами товарів: продукція машинобудування (прилади, обладнання, електоронно-обчислювальна техніка, транспортні засоби, трактори та комбайни), енергоносії, хімікати, пластмаси, папір, окремі групи споживчих товарів. Від 30 до 50% імпортних операцій проходить всередині МЕРКОСУР. Іншими імпортними партнерами є США (15%), країни ЄС (30%, особливо Німеччина), Китай (10%), Японія (5%). Загальний річний обсяг імпорту - 158,96 млрд. дол. США.
Таким чином, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами складає близько 50 млрд. дол. США.
Дослідження економістів показують, що у взаємній торгівлі країн МЕРКОСУР домінують товари, мало конкурентноспроможні на світовому ринку. В результата взаємна торгівля стає перевагою для виробників, але не для покупців, які надають перевагу імпортним товарам з більш розвинутих країн. Щоправда, частка високотехнологічних товарів у внутрішньому товарообороті країн МЕРКОСУР має стійку тенденцію до зростання: якщо у 1970-му році частка машинобудівної продукції складала лише 3,4%, тов 1985 - 12,6%, у 1996 році - 16,4% (у країнах Андської Групи вона за цей же період зросла всього лиш з 0,4% до 3,1%). 

5. МЕРКОСУР та Україна.

Країни МЕРКОСУР є торгівельними партнерами України. На них припадає 0,8% вартості імпортних операцій України, що становить 714,2 млн.дол.США (Бразилія - 562,3 млн.дол., Аргентина - 139,1 млн.дол., Уругвай - 12,8 млн.дол.), та  0,7% вартості експортних операцій, що становить 507,1 млн.дол.США (Бразилія - 468,8 млн.дол., Аргентина 36,8 млн.дол., Уругвай - 1,5 млн.дол.).
Для нашої держави актуальним є започаткування офіційних контактів на рівні МЕРКОСУР-Україна. Слід зазначити, що співпраця України зі Спільним ринком країн південного конусу у складі інших об'єднань (ЧЕС або СНД), за оцінками бразильських експертів, на нинішньому етапі внаслідок організаційної слабкості та низького рівня інтегрованості зазначених блоків у порівнянні з МЕРКОСУР видається малопродуктивною.
Комплекс питань можливої співпраці між Україною та МЕРКОСУР як економічним об’єднанням на першому етапі міг би включати:
1. Надання преференційного режиму українським експортерам на ринках країн МЕРКОСУР шляхом укладення відповідної угоди між нашою державою та цим південноамериканським економічним блоком.
2. Сприяння експансії українських технологій, ноу-хау, налагодження двосторонньої промислової кооперації на території країн-членів угрупування, зокрема шляхом створення спільних підприємств, продукція яких мала б попит на всьому просторі МЕРКОСУР (тракторо- та літакобудування, виробництво мінеральних добрив, випуск енергетичного устаткування тощо).

Список використаних джерел

1. Статистичний щорічник України за 2008 рік. К., Державний комітет статистики, 2009.
2. Статті про МЕРКОСУР з Вікіпедії:
А. http://uk.wikipedia.org/wikiМеркосур;
Б. http://es.wikipedia.org/wiki/Mercosur;
В. http://en.wikipedia.org/wiki/Mercosur;
3. Весела Наталія Миколаївна. Інтеграційні процеси в Латинській Америці та Карибському басейні: особливості, тенденції, перспективи: дис... канд. політ. наук. Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 197 арк.
4. Договір про Південний Спільний Ринок (МЕРКОСУР). — Асунсьйон, 26 березня 1991 року.
5. Латиноамериканські регіональні ринки/ Н.С.Ковальчук; Київський держ. торговельно-економічний ун-т. - К.,  1998. - 29 с.
6. МЕРКОСУР уже давно вышел за рамки чисто экономической интеграции // Латинская Америка.— 2002.— № 4. — С.58—
7. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 —2000 роки. — К.: Либідь, 2001. — 621 с.
8. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXI столетия. Перспективы Украины. — К.: Логос, 1998. — 669 с.
9. Хмелевская Н. Г. Экономическая и валютная интеграция стран Латинской Америки // Латинская Америка. — 2001. — № 10. — С. 26—35.
10. Цыганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації. — К., 2001. — 340 с.
11. 10 лет МЕРКОСУР // Латинская Америка. — 2001. — №7. — С. 19—38.

Географічна наука