Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Полтавська область: туристичний паспорт

1. Людина
Населення. За кiлькiстю населення Полтавщина займає 11 мiсце серед областей України i на її територiї проживає близько 1700 тис. чоловiк. Нацiональний склад населення однорiдний, українцiв близько 90%. Густота населення 60 чоловiк на кв.км. Приблизно 1000 тис. чоловiк населення областi – це жителi мiст. Вiкова структура i мiського, i сiльського населення областi характеризується старiнням. Жiноче населення переважає над чоловiчим. В областi налiчується 1858 сiл i 36 мiських поселень. Полтавська область є помiрно заселеною. Густота населення 60 чоловік на кв.км. Приблизно 1000 тис. чоловік населення області це жителі міст. На її територiї нараховується близько 900 тис. чоловiк трудових ресурсiв, основна частина яких зайнята у галузях матерiального виробництва.
Персоналії.
Значний внесок у розвиток вітчизняної науки і культури зробили уродженці Полтавщини:
- український філософ і поет Г. С. Сковорода;
- публіцист, історик, літературознавець, і громадський діяч М. П. Драгоманов;-
- політичний діяч Симон Перлюра;
- математики М. В. Остроградський, М. А. Дяченко та А. А. Дяченко;
- вчений у галузі ракетної справи, генерал-лейтенант О. Д. Засядько;
- військовий діяч, генерал-майор артилерії О.Г. Пащенко;
- український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів Ю. В. Кондратюк (О. Г. Шаргей);
- космонавт, двічі Герой Радянського Союзу Г. Т. Береговий;
учений у галузі механіки, конструктор важких танків, тричі Герой Соціалістичної Праці М. Л. Духов;
- фізик-теоретик Д. Д. Іваненко;
- український орнітолог М. О. Зарудний;
- агроном А. Є. Зайкевич;- поетеса-пісенниця Маруся Чурай;
- акторка німого кіно Віра Холодна;
- письменники Я. П. Козельський, Л. І. Боровиковський, В. В Капніст, І. П. Котляревський, М. В. Гоголь, М. Л. Гнєдич, П. Є. Гребінка, Л. І. Глібов, Панас Мирний, М. П. Старицький, Олена Пчілка, А. Ю. Тесленко, А. В. Головко, О. Т. Гончар, Ю. П. Дольд-Михайлик, П. А. Загребельний, О. Д. Іваненко, О. І. Ковінька, Григорій та Григір Тютюнники М. М. Зощенко та ін.;
- художники В. Л. Боровиковський, Г. Д. Левицький. А. М. Мокрицький, М. О. Ярошенко, І. В. Зарицький, В. Г. Литвиненко;
- скульптор і художник Л. В. Позен;
- архітектор Д. М. Дяченко;
- композитори М. В. Лисенко, брати П. І. та Г. І. Майбороди, О. І. Білаш, І. О. Дунаєвський;
- український філолог П. Г. Житецький;
- академіки АН СРСР Б. Д. Греков і В. І. Пічета;
- академік АН УРСР О. І. Левицький;
- археолог і нумізмат І. А. Зарецький;
- з найбільш відомих особистостей сучасності – комедійний актор та співак, народний артист України Олександр Данилко (Вєрка Сердючка) та кандидат на пост Президента України Олександр Пабат.
З Полтавщиною пов'язані різні періоди життя і творчості Т. Г. Шевченка, композитора М. М. Калачевського, поетеси Л. Українки, художників і архітекторів С. І. Васильківського, В. Г. Кричевського, О. Г. Сластіона, декабристів-братів Муравйових-Апостолів, М. І. Лорера, М. С. Луніна, російського актора М. С. Щепкіна, російських письменників І. Буніна, М. Горького і В. Короленка, грецьких вчених-енциклопедистів Євгенія Булгаріса і Никифора Феотокі, чеського композитора А. В. Єдлички, грузинського поета Давида Гурамішвілі, ліванського письменника, перекладача і громадського діяча Михайла Нуайме, російських художників — Г. Г. Мясоєдова і його сина І. Г. Мясоєдова, вчених — математика Ф. І. Симашка, ґрунтознавця В. В. Докучаєва, природознавців М. І. Вавилова, В. І. Вернадського, російського хірурга М. В. Скліфосовського, вченого-лікаря О. Ф. Мальцева, фізика 3. М. Авксентьєвої, письменника В. М. Блакитного (Еллана), єврейського письменника Шолома Алейхема, письменника і кінорежисера О. П. Довженка, українській письменниці Л. О. Яновської та ін.

2.Природа
Полтавська область має вигiдне фiзико-географiчне положення, рiвнинний рельєф, помiрний континентальний клiмат, чорноземнi грунти та густу мережу рiчок i значнi запаси мiнеральних ресурсiв. Полтавщина розташована у лісостеповій зоні. Ліси вкривають 8,5% території, грунти – в основному середньо-гумусові чорноземи.
Клімат помірно континентальний. Середня температура липня +25 °C, січня –6,5 °C. Опади бувають переважно влітку у вигляді дощів.
Гідрографічна мережа. По території області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км. Річки області належать басейну Дніпра: ліві притоки – Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.
По території області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км.
Природно-рекреаційний потенціал
Гадяч – кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі р. Псел;
Лищінівка – лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. Ворскла;
Миргород – рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду Полтавщини:
- 46 заказників, у тому числі 11 державного значення,
- 92 пам'ятки природи, серед яких - 1 державного значення,
- Устимівський дендропарк,
- 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 державного значення,
- 10 заповідних урочищ.

3.Техніка
Транспорт. На території Полтавщини функціонують всі (за винятком морського) види транспорту - залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, повітряний. Здійснюючи вантажні і пасажирські перевезення, окремі види транспорту взаємодіють між собою, формуючи транспортну систему. Провідне місце у перевезенні вантажів в області належить трубопровідному і залізничному транспорту, в перевезенні пасажирів – автомобільному, електричному і залізничному транспорту. Основні залізничні вузли –Полтава, Кременчуг, Гребінка, Ромодан. Велике транспортне значення маєДніпро. Річка Сула судноплавна.

4. Наука
Перелік установ НАН України у Полтавській області: 
1. Відділення керамології Інституту народознавства – смт. Опішня;
2. Відділення літератури, мови та мистецтвознавства – смт. Опішня;
3. Секція суспільних і гуманітарних наук – смт. Опішня;
4. Північно-східний науковий центр НАН та МОН України – смт. Опішня;
5. Полтавська гравіметрична обсерваторія Iнституту геофізики ім. С.I.Субботіна – м. Полтава:
6. Відділення наук про Землю – м. Полтава;
7. Секція фізико-технічних і математичних наук – м. Полтава;
8. Північно-східний науковий центр НАН та МОН України – м. Полтава;
Перелік вищих навчальних закладів області:
1. Інститут економіки та нових технологій – м. Кременчуг.
2. Кременчуцьке представництво (Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна").
3. Кременчуцький державний політехнічний університет.
4. Кременчуцький інститут ДУЕП (Дніпропетровський університет економіки та права).    
5. Полтавська філія Міжрегіональної академії управління персоналом.
6. Полтавське представництво Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна").
7. Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка.
8. Полтавський державний сільськогосподарський інститут.    
9. Полтавський державний технічний університет ім. Юрія Кондратюка.
10. Полтавський інститут бізнесу (Міжнародний науково-технічний університет).    
11. Полтавська філія ЄУФІМБ (Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу).
12. Спільний навчальний заклад «Полтавський кооперативний інститут».
13. Українська медична стоматологічна академія – м. Полтава.
14. Філія інституту економіки та права ''Крок'' у м.Полтава (Інститут економіки та права "Крок") – м. Полтава.
15. Філія медичного інституту (Медичний інститут Української асоціації народної медицини) – м.Полтава.   

5.Культура
Будинки культури та клуби. У даний час на Полтавщині діє 919 закладів культури клубного типу всіх відомств, 6 центрів культури та дозвілля (м. Полтава, м. Кременчук, м. Кобеляки, селище Решетилівка, селище Нові Санжари, с. Кам’яні Потоки Кременчуцького району), 3 парки культури й відпочинку (м. Полтава, м.Кременчук, м. Лубни).
Утвердилися й користуються популярністю у населення культурно-мистецькі заходи, які вже стали традиційними в містах, райцентрах та селах, зокрема, обласні свята: свято кобзарського мистецтва "Взяв би я бандуру" в селищі Велика Багачка, "Роде наш красний" та огляд-конкурс родинних та сімейних ансамблів в селищі Шишаки, "Пісні Бузкового гаю" в селищі Диканька, "Веселої мудрості" та огляд-конкурс читців-гумористів в с. Веселий Поділ Семенівського району, "Осіннє золото" в с. Березова Рудка Пирятинського району, свято народної творчості на Національному Сорочинському ярмарку в с. Великі Сорочинці Миргородського району, "Пісенне джерело" в с. Градизьк Глобинського району, "Гребінчина світлиця" в м. Гребінці, "Козацької слави цілюще джерело" на Шар-горі Козельщанського району, "Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена!" в селищі Нові Санжари, "Маріїна долина" в с. Черняківка Чутівського району, "Квітуй, піснями подвиг прославляй, наш Ковпаківський рідний край" в селищі Котельва, "Благословенні ви, сліди мандрівника Сковороди" в селищі Чорнухи, Всеукраїнський фестиваль-конкурс сучасного українського романсу "Осіннє рандеву" в м. Миргороді, Міжнародний фольклорний фестиваль "Калинове літо на Дніпрі" в м. Комсомольську.
При клубних закладах працює 4952 гуртків, любительських об'єднань, студій, до участі в яких залучено 58467 чоловік. Виявленню нових обдарувань, примноженню духовних надбань, створенню цікавих творчих колективів, залученню до них нових учасників сприяв обласний огляд народної творчості «І світлий сум, і радість Перемоги», присвячений 60-ій річниці Перемоги в Великій Вітчизняній війні. В огляді взяли участь 535 колективів, 293 окремих виконавців, 5357 учасників. Сімом колективам присвоєно звання «народний» та «зразковий». Взагалі в області цих звань удостоєні 329 самодіяльних об'єднань.
Спрямовує, координує діяльність центрів дозвілля, будинків культури, клубів, методичних кабінетів, парків культури і відпочинку Обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи. Адреса Центру народної творчості: 36000, м. Полтава, вул. Леніна,17.
Бібліотечна мережа. Мережу бібліотек області складають 864 бібліотеки із загальним фондом 13088,6 тис. примірників книг.
Послугами бібліотек користується 648,5 тис. читачів. Щороку видається понад 15 млн. книг. Бібліотеки області проводять значну інформаційну, бібліографічну, методичну та культурно-масову роботу.
Однією з найстаріших і найбільш укомплектованих літературою з різних напрямків знань є Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського. Бібліотечний фонд бібліотеки складає 754 тис. примірників, обслуговується понад 40 тис. читачів.Бібліотека має обмінний фонд, довідково-бібліографічний апарат, каталоги, фонд довідкових і бібліографічних видань, 7 читальних залів, абонемент, міжбібліотечний абонемент. До послуг читачів пропонуються бази даних локальної комп’ютерної мережі, доступ до мережі Internet.
Бібліотека надає організаційно-методичну допомогу бібліотекам області, координує й кооперує їхню діяльність. Адреса бібліотеки: 36000, м. Полтава, вул. Леніна, 17.
У 1976 році в місті Полтаві заснована обласна бібліотека для юнацтва. З 1997 року вона носить ім'я письменника-земляка Олеся Гончара. На сьогодні тут налічується 12 структурних підрозділів; міський абонемент, 5 читальних залів, відділи довідково-бібліографічного й інформаційного обслуговування, комплектування й збереження фондів, маркетингу та науково-методичної роботи. При бібліотеці функціонує літературно-мистецька вітальня. Бібліотечний фонд становить 152 тис. одиниць. Щороку обслуговує понад 21 тис. читачів. Адреса бібліотеки: 36038, м. Полтава, вул. Енгельса, 25-а.
Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного заснована в 1934 році. Бібліотечний фонд становить 138 тис. одиниць зберігання книг, періодичних видань та кінофотодокументів. Створена система каталогів. Бібліотека веде бібліографічну, методичну та видавничу роботу.
Мистецькі заклади.
У області працюють три професійні мистецькі заклади: обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя, обласний театр ляльок та Комунальне підприємство культури і мистецтв "Полтавська обласна філармонія".
Професійний театр у Полтаві було організовано в 1818 році. Він мав назву Полтавський вільний театр. Його першим директором став основоположник нової української літератури І.П.Котляревський.
У 1936 році засновано обласний український музично-драматичний театр імені М.В.Гоголя , творчий колектив якого став гідним продовжувачем багатих традицій, закладених попередниками. Його першим художнім керівником став В. Скляренко, відомий діяч театрального мистецтва, народний артист УРСР.
Завдяки різноманітному репертуару театру, сформованому із кращих здобутків української національної та світової драматургії, театр отримав велику популярність в полтавської громади. Адреса театру: м. Полтава, вул. Жовтнева, 23.
Для багатьох дітей ляльковий театр — перше знайомство зі світом театрального мистецтва. Полтавський обласний театр ляльок засновано в 1938 році. в 1983 році він отримав нове приміщення. Щорічно лялькові вистави переглядає понад 70 тис. дітей міста та області. Адреса театру: м. Полтава, вул. Пушкіна, 32.
Полтавська обласна філармонія розпочала свою роботу в 1943 році відразу після визволення Полтави від фашистських загарбників. Щорічно артисти філармонії дають близько тисячі концертів в області та за її межами.
Найбільший колектив, що працює при філармонії — пісенно-танцювальний ансамбль "Полтава", створений на базі жіночого вокально-хореографічного ансамблю "Веселка", засновником якого був відомий композитор В.Верховинець.
Творча самобутність, високий рівень професіоналізму притаманні лауреату Всеукраїнських, Міжнародних конкурсів, відомій групі "Краяни" та концертному ансамблю філармонії "Чураївна", названому на честь легендарної піснетворки Марусі Чурай. Адреса філармонії: м. Полтава, вул. Гоголя, 10.

6. Музеї. Багату історію краю дбайливо збережено для нащадків. в 26 державних музеях зберігається понад 380 тис. пам’яток Музейного України фонду. В області працюють 242 музеїв на громадських засадах, в яких нараховується 250 тис. експонатів.
м. Полтава: Полтавський краєзнавчий музей (вул. Конституції, 2), Полтавський музей авіації та космонавтики (відділ Полтавського краєзнавчого музею, Першотравневий проект,16), Полтавський художній музей – галерея мистецтв (вул.Фрунзе, 5), Державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви” (пл. Шведська могила, 32), Полтавський літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського (Першотравневий проспект, 18), Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного (вул. Панаса Мирного, 56), Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г.Короленка (вул. Короленка, 11).
Гадяцький район: Гадяцький літературний музей родини Драгоманових (м. Гадяч, пл. Революції, 11).
Диканський район: Диканський історико-краєзнавчий музей ім.В.М.Гармаша (сел. Диканька, вул. Леніна, 68).
Зіньківський район: Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні (селище Опішня, вул.Партизанська,102).
Карлівський район: Карлівський історико-краєзнавчий музей (м. Карлівка, вул. Леніна, 50).
Кобеляцький район: Білицький літературно-меморіальний музей Мате Залки (с.Білики, вул. Мате-Залки, 2), Кобеляцький музей літератури і мистецтва (м. Кобеляки, вул. Шевченка, 11), Літературно-меморіальна музей-садиба Олеся Гончара (Кобеляцький район, с. Суха).
Козельщинський район: Мануйлівський літературно-меморіальний музей О.М.Горького (с. Верхня Мануйлівка).
Комсомольський район: Комсомольський історико-краєзнавчий музей (м. Комсомольськ, вул. Космонавтів, 4).
Кременчуцький район: Кременчуцький краєзнавчий музей (м. Кременчук, вул.Жовтнева, 2), Кременчуцька міська художня галерея (м. Кременчук, вул.Коцюбинського,4), Кременчуцька картинна галерея Наталії Юзефович (м. Кременчук, вул. Космічна,9), Педагогічно-меморіальний музей А.Макаренка (м. Кременчук, вул. Макаренка, 44).
Лохвицький район: Лохвицький краєзнавчий музей ім.Г.С.Сковороди (м.Лохвиця, вул. Шевченка, 48).
Лубенський район: Лубенський краєзнавчий музей (м. Лубни, вул. Леніна, 35/25).
Миргородський район: Миргородський краєзнавчий музей (м. Миргород, вул. Незалежності, 2), Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Гурамішвілі (м.Миргород, вул. Незалежності, 5), Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя (с. Великі Сорочинці, вул. Гоголя, 34).
Хорольський район: Хорольський краєзнавчий музей (м.. Хорол, вул. Леніна,98/4).
Чорнухинський район: Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди (сел. Чорнухи, вул. Леніна, 45).
Шишацький район: Заповідник-музей М.В.Гоголя ( с. Гоголеве).
Пам’ятки історичної спадщини на території області: Під охороною держави знаходяться визначні археологічні, архітектурні та історичні пам'ятки, з яких складається культурна спадщина народу. На сьогодні їх налічується понад 4 тис.
Пам’ятки містобудування і архітектури – 62
Пам’ятки історії – 8
Пам’ятки монументального мистецтва – 5
Пам’ятки археології – 10
Історико-культурні заповідники – 3
Всього - 88
Пам’ятки містобудування і архітектури
м.Полтава: Ансамбль Круглої площi     (1805-1841 рр.), Пам'ятник "Слави" (мур.,мет.1805-1811 рр.), Жовтневий парк, Поштамт (мур.1869 р.),     Присутственi мiсця (мур.1810 р.), Будинок генерал-губернатора (мур.    1810 р.), Кадетський корпус (мур.1840 р.), Дворянське зiбрання (мур.1810 р.), Старогубернаторський будинок (мур.1811 р.),    
Вiцегубернаторський будинок (мур. 1811 р.), Спаська церква (зміш. 1705, 1811, 1845 рр.), Богадiльня (мур.1820 р.), Пожежна команда (мур. 1811 р.), Iнститут шляхетних дiвчат (мур. 1832 р.), Дзвiниця Успенського собору (мур. 1774-1801 рр.), Здвиженський монастир (17-19 ст.), Здвиженський собор (мур.1699-1709 рр.), Дзвiниця (мур. 1786 р.), Братський корпус (зміш. 1886 р.), Будинок настоятеля(мур.1889 р.), Трапезна церква (мур. 1886 р.), Господарчий корпус (мур. к.19 ст.), Будинок Таранушенка (мур. 1838 р.), Росiйський селянський банк (мур. 1906-1909 рр.), Житловий будинок (мур. п.19 ст.), Будинок губернського земства (мур. 1905-1909 рр.).
Гадяцький район: Всiхсвятська церква (мур.1836 р. м.Гадяч), Садибний будинок (мур. 1807 р., с.Бобрик), Миколаївська церква (мур. 1823 р., с.Веприк), Успенська церква (мур. 1821 р., с.Веприк), Покровська церква (мур. 1907 р., с.Плiшивець).
Диканський район: Трiумфальна арка (мур. 1820 р., смт.Диканька, автотраса Полтава-Гадяч), Миколаївська церква(мур. 1794 р., смт.Диканька), Дзвiниця Миколаївської церкви (мур. 1810 р., смт.Диканька), Троїцька церква (мур. 1780 р., смт.Диканька).
Карлівський район: Благовiщенська церква (мур. 1828 р., с.Федорiвка).
Котелівський район: Троїцька церква (мур.), 1812 р., смт.Котельва).
Кременчуцький район:
м.Кременчук: Будинок для спостереження за рухом по Дніпру (мур.1809 р.).
Лубенський район: Успенська церква (руїни) (мур. 1686 р., с.Лютенька), Спасо-Преображенський Мгарський монастир (17-19 ст., с.Мгар), Спасо-Преображенський собор (мур., 1682-1754 рр., с.Мгар), Дзвiниця (мур. 1785-1844 рр., с.Мгар), Будинок настоятеля(мур.1786 р., с.Мгар), Готель (мур. д.п.19 ст., с.Мгар), Благовiщенська (тепла) церква (мур., 1904 р., с.Мгар), Успенська церква (дер., п.19 ст., с.Пiски), Воскресенська церква(мур., 1805 р., с.Снiтин).
Миргородський район: Спасо-Преображенськацерква (мур., 1734 р., с.Великi Сорочинцi).
Пирятинський район: Собор Рiздва Богородицi (мур. 1781 р. м.Пирятин), Садиба (мур., 18-19 ст., с.Березова Рудка), Палац (мур., 18-19 ст., с.Березова Рудка), Флiгель (мур., 18-19 ст., с.Березова Рудка), Флiгель (мур., 18-19 ст., с.Березова Рудка), Огорожа з альтанкою (мур., 19 ст., с.Березова Рудка), Парк (19 ст., с.Березова Рудка).
Полтавський район: Садиба (мур.,18 ст., с.Крутий Берег в межах Полтави), Садибний будинок (мур., п.19 ст., с.Крутий Берег в межах Полтави), Службовий флiгель (мур., п.19 ст., с.Крутий Берег в межах Полтави).
Хорольський район: Церква Рiздва (мур. 1801-1807 рр., с.Вергуни), Садибний будинок (мур., 1805 р., с.Вишняки), Троїцька церква (мур., 1794-1799 рр., с.Вишняки).
Чорнухинський район: Будинок провіантського складу (мур., п.19 ст., с.Вороньки).
Шишацбкий район: Комплекс садиби М.В.Гоголя (мур., 19-20 ст., с.Гоголеве).

7. Пам’ятки історії
м. Полтава: Садиба І. Котляревського (друга половина XVIII століття), Могила І. Котляревського (1838 рік, парк імені І. Котляревського), Садиба Панаса Мирного (кінець XIX - початок XX століття, вул. П. Мирного, 56), Садиба В. Короленка (кінець XIX - початок XX століття, вул. В. Короленка, 1), Могила Панаса Мирного    (1920 рік, вул. К. Лібкнехта, Зелений Гай), Могила В. Короленка (1921 рік, парк "Перемога").
Миргородський район: Садиба декабристів Муравйових-Апостолів (кінець XVIII століття - початок XIX століття   
с. Хомутець).
Чорнухинський район: Садиба Г. Сковороди (XVIII століття, смт. Чорнухи).
Пам’ятки монументального мистецтва
м. Полтава: Монумент Слави (1811 рік, чавун, чавун, граніт, Жовтневий парк), Пам'ятник І. Котляревському   
1903 рік, граніт, бронза, вул. І. Котляревського), Пам'ятник М. Гоголю     (1915 рік, бронза, залізобетон, вул. М. Гоголя).
Лохвицький район: Пам'ятник Г. Сковороді (м. Лохвиця, 1922 рік, реконструйовано у 1972 році, бронза, граніт, вул. Т. Шевченка).
Миргородський район: Пам'ятник М. Гоголю    (1911 рік, бронза, граніт, с. Великі Сорочинці).
Пам’ятки археології
м. Полтава: Городище та поселення багатошарові культури: скіфська, роменська, Київська Русь (пізнє середньовіччя, Червона площа, урочище Іванова Гора).
Гадяцький район: Курганний могильник (ранній залізний вік, скіфська культура, с. Броварки), Городище (ранній залізний вік, скіфська культура    , с. Книшівка).
Зіньківський район: Городище (розвинуте середньовіччя, роменська культура, Київська Русь, с. Глинське).
Котелевський район: Комплекс пам'яток території та округи Більського городища (епоха бронзи, ранній залізний вік, скіфська культура, розвинуте та пізнє середньовіччя, с. Більськ), Майдан Розрита Могила, ранній залізний вік, пізнє середньовіччя, с. Лихачівка).
Лубенський район: Стоянка (пізній палеоліт, с. Гінці), Городище (ранній залізний вік, скіфська культура, с. Клепачі), Городище літописного міста Сліпорід (Київська Русь, с. Мацківці), Курганний могильник (Київська Русь, с. Снітин).   
Історико-культурні заповідники
Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (м. Полтава, вул. Шведська могила, 32, Полтавська ОДА, 31.03.1981 р.), Національний музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні (Зіньківський район, смт Опішня, Полтавська ОДА, 03.11.1989 р.), Державний музей-заповідник М.В.Гоголя (Шишацький район, с. Гоголеве, Полтавська ОДА, 17.07.79 р.), Історико-культурний заповідник «Більськ» (Котельва, вул. Чапаєва, 21).

8. Спорт
Спортивні об’єкти. 
На території області знаходяться 7 стадіонів (м. Гадяч, м. Зіньків, м. Кобеляки, м. Полтава, м. Миргород, м. Лубни, смт. Шишаки), басейни "Юність – 1" та "Дельфін", картодром "Лтава", Палац спорту, будинок фізкультури "Авангард", веслувальна база "Авангард" у м. Полтава, спортивний комплекс у м. Гребінка.
Спортивні школи:
Місто Полтава, школи: дитячо-юнацька спортивна школа № 1, спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2, дитячо-юнацька спортивна школа №3, дитячо-юнацька спортивна школа № 4.
Місто Кременчук, школи: дитячо-юнацька спортивна школа № 1, дитячо-юнацька спортивна школа № 2, дитячо-юнацька кінноспортивна школа «Фаворит».
Школи олімпійського резерву: спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з боксу – м. Кременчук, спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву – м. Зіньків, спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2 – м. Комсомольськ.
Місто Лубни, школи: дитячо-юнацька спортивна школа.
Спортивні команди:
Головна футбольна команда області - "Ворскла Полтава". Виступає у прем'єр-лізі України. Найвищим досягненням є 3 місце у чемпіонаті Вищої ліги України у ігровому сезоні 1996-1997 років і подальша участь у розіграші кубка УЕФА і Кубка Інтертото. З 2007 року у чемпіонаті країни серед команд другої ліги місто представляє друга професійна команда - муніципальний футбольний клуб «Полтава». У 2009 році команда "Ворскла" завоювала кубок України, перемогла донецьку футбольну команду "Шахтар" з рахунком 1:0.
У гандбольній першості область представляє команда "Динамо Полтава".
В баскетбольній Суперлізі виступає баскетбольний клуб "Полтава".
Жіноча футзальна команда "Ніка" багаторазово ставала чемпіоном України.
Видатні спортсмени Полтавщини:
Іван Шемякін – дворазовий чемпіон світу з боротьби. Його ім’ям з 2004 року носить Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа "Авангард" , проте увічнили образ славетного борця на стіні школи тільки сьогодні.
Всесвітньо відомий богатир, Іван Васильович Шемякін, народився в Підмосков’ї 1877 року. У 15 років він вперше взяв у руки гирі і після цього більше їх не випускав. Здібності силача оцінили і циркачі, вони запропонували Шемякіну працювати під куполом цирку. Богатир відразу стає улюбленцем публіки, гастролює Європою, Америкою. І скрізь вражає людей своєю надприродною силою. Але у вільний від роботи час не перестає займатися боротьбою. 1907 року він вперше став чемпіоном світу з французької боротьби. А от до Полтави чемпіон потрапив у роки другої світової війни. Він боронив Полтавщину від фашистів. Помер видатний спортсмен 1953 року. З 2004 року найсильніша дитяча школа боротьби в області носить ім’я видатного спортсмена.
Крім того, цими днями стартували й спортивні змагання пам’яті Івана Шемякіна. Змагатимуться не тільки борці, а й хлопці та дівчата, які вчаться влучно стріляти.
Ніна Бочарова - видатна українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка, чотириразова чемпіонка СРСР, багаторазова переможниця та призерка міжнародних змагань, заслужений майстер спорту СРСР зі спортивної гімнастики. Народилася вона в селі Супрунівці Полтавського району. У 1952 році на Олімпійських іграх у Гельсінкі (Фінляндія) вже у перший день змагань завоювала золоту медаль у гімнастичній вправі на колоді. Саме ця медаль, завойована нашою землячкою, стала першою в історії спортивної України золотою олімпійською медаллю!   
Тетяна Скирда – бронзова нагорода в абсолютній ваговій категорії на Чемпіонаті України з дзюдо, який проходив у Харкові.
Залудяк Микола Іванович – почесний голова Федерації футболу Полтавської області, нагороджений Указом Президента орденом «За заслуги» II ступеня, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Москалець Юрій Іванович – ветеран футболу, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Слюсарєв Геннадій Данилович – спортивний директор товариства "Футбольний клуб "Ворскла", заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Шарій Іван Григорович – ветеран футболу, директор дитячо-юнацької спортивної школи імені Горпинко І.І., заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
Микола Семеняга – майстер спорту міжнародного класу з боксу, чемпіон Європи та світу серед кадетів, бронзовий призер Кубка світу 2006 року.
Ганна Мельниченко – майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, бронзова призерка Всесвітньої Універсіади-2007).
Дмитро Виноградець – чемпіон світу з плавання серед інвалідів 2006 року, срібний призер Параолімпійського кубку 2007 року, майстер спорту міжнародного класу, на цьогорічних Параолімпійських іграх у Китаї Дмитро отримав для збірної України аж 4 нагороди - дві золоті, срібну та бронзову медалі, встановив два світових рекорди.
Оксана Щербак (тренер Юрій Щербак) – учасниця Олімпіади у Пекіні, легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу.
Ольга Мілокумова – спортсменка, посіла ІІІ місце на чемпіонаті Європи з дзюдо серед юнаків і дівчат в 2007 році.
Дмитро Лизун (тренер Володимир Лизун) – кремен чужанин, майстер спорту України з тхеквондо посів III місце на першості Європи з тхеквондо в Будапешті.
Олександр Трифонов (тренер Микола Семеняга) – вихованець обласної школи вищої спортивної майстерності, майстер спорту України з боксу, чемпіон України серед юніорів 2007 року здобув ІІІ місце на чемпіонаті Європи з боксу серед юніорів у Сомборі (Сербія) в 2007 році.
Микола Кулик – вихованець обласної дитячо-юнацької реабілітаційно-спортивної школи інвалідів, який під час зимового чемпіонату Європи з легкої атлетики серед глухих спортсменів у Генуї (Італія) в складі збірної команди України на дистанції 60 метрів з перешкодами виборов срібну нагороду.
Віктор Кикоть - юнак із Рибців біля Полтави, столичний студент і кандидат на Олімпійські ігри-2012.

9. Релігія
На сьогодні офіційно зареєстровано 1007 релігійних організацій. З них 619-православні (це близько 61, 5%). Далі найбільш чисельними є протестантські (311 громад) релігійні організації, близько 50 з яких – харизматичні. Ще 27 громад, утворених за етнічною ознакою, це мусульманські, юдейські громади. На Полтавщині це співвідношення практично незмінне уже впродовж 2-3 років. Загалом, усі конфесії охоче співпрацюють з владою. Періодично проводяться зустрічі духовних очільників з керівництвом області. Більш того, в області зареєстрована Рада релігійних організацій, туди входять 10 релігійних об’єднань.
Проблемою є те, що є частина громад, які існують «від свята до свята». Одиниці з них, можливо, і взагалі не діють. Це стосується, передусім, православних організацій. Це тому, що у православних ініціатива створення організації належить саме громаді. І дуже часто у них немає постійного священика. Він приїздить тільки на служби, якщо ж це село якесь віддалене – то тільки на свята. І таких громад - п’ята  частина від загальної кількості.
Основною причиною цього є те, що в Полтавській області поки що не відновлено розгалужену систему духовної освіти,  яка існувала до революції. На сьогодні в області три духовних навчальних заклади. Це Полтавська духовна семінарія у Комсомольську, біблійний коледж ЄХБ у Кременчуці, а також коледж п’ятидесятників у Лубнах. От тому маємо дисбаланс. Є дуже багато людей, що бажають долучитися до духовного життя, а священиків, повторюся, не вистачає. І люди звертаються до владики з проханням направляти до них священика хоча би у свята.
А от у протестантських (скажімо, харизматичних) конфесіях все відбувається з точністю до навпаки: там ініціатива створення громади належить тільки пастору. Він гуртує довкола себе людей, і коли вже їх збирається не менше десяти осіб, вони реєструють свою організацію. Саме тому абсолютно всі протестантські організації діючі. І, як мінімум, двічі на тиждень вони проводять свої богослужіння.
На жаль, через відсутність коштів так і не розпочалася реалізація обласної «Програми збереження і використання сакральної архітектури», яка була розроблена Полтавською ОДА спільно з управлінням архітектури і містобудування. Головна мета програми — збереження пам’яток культури національного значення, в нас таких 27. Практично всі вони потребують реставраційно-відновлювальних робіт. На реалізацію програми, за підрахунками, було потрібно 89 млн. грн. До того ж 80 мільйонів – з Держбюджету, адже всі об’єкти – національного значення. Але криза внесла свої корективи, і постало питання про скорочення переліку цільових програм і зменшення витрат на їхню реалізацію. У будь-якому випадку, програма є, і в перспективі – обов’язкове повернення до неї. Найцікавіші релігійні об’єкти з точки зору туризму: Хрестовоздвиженський собор 1699–1709 рр.; Всіхсвятська церква 1815–1821 рр.; Мгарський монастир XVII–ХІХ ст.; Спасо-Преображенська церква,с.Великі Сорочинці 1732 р..

10. Інші туристсько-рекреаційні об’єкти
Садиба і парк с. Березова Рудка XVIII–ХІХ ст.;
Державний музей-заповідник українського гончарства;
Фабрика художньої кераміки;
Державний музей-заповідник М.В.Гоголя;
Державний музей-заповідник педагога А.С.Макаренка;
Меморіальний комплекс садиби філософа і поета та пам’ятник Г.С.Сковороди;
Краєзнавчий музей (колишній будинок земства) 1903– 1908 рр.;
Пам’ятний знак на честь 800-річчя заснування Полтави 1974 р.
Тріумфальна арка 1820 р.;
Пам’ятник Петру І 1849 р.;
Керамічний технікум 1846 р.;
Будинок водолікарні 1914– 1917 рр.;
Літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя,с.Великі Сорочинці;
Великосорочинський історико-краєзнавчий музей;
Ансамбль Круглої площі та Монумент Слави 1805–1811 рр.;

Список використаних джерел:
1. Генсирук С.А., Нижник М.С.  Рекреационное использование лесов — К.: Урожай, 1987.
2. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О.М.Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: УРЕ ім. М.П.  Бажана, 1989. — Т.1:  А — Ж.; 1990. — Т.2:  З —  О.; 1991. — Т.3:  П — Я.
3. Гродзинський Д.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р.  та ін. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні. — К.: Академперіодика, 2001.
4. Дубін В.Г.  Регіональні проблеми збереження рідкісних видів біоти у лісах України // УГЖ. — 2002. — № 2. — с.20–27.
5. Євдокименко В. Регіональна політика розвитку туризму. — Чернівці: Прут, 1996.
6. Коротун І.М., Коротун Л.Н., Коротун С.І.  Природні ресурси України. — Рівне, 2000.
7. Леоненко В.Б., Стеценко М.П., Возний Ю.М.  Атлас об’єктів природно-заповідного фонду України. — К.: ВПЦ "Київський університет", 2003.
8. Мацола В.І.  Рекреаційно-туристичний комплекс України. — Львів, 1997.
9. Нижник М.С.  Лес и отдых. — К.: Наукова думка, 1989.
10. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х томах. - Киев: Будивельник, 1983-1986.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761. Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України
12. Cады, парки и заповедники Украинской ССР. — К.: Будівельник, 1985.
Інтерв’ю з Валентином СОШИНИМ, начальником відділу у справах національностей та релігій Полтавської ОДА, про стан релігійного середовища області "Православних священиків на Полтавщині не вистачає" 26.10.2009, [12:46]
13. Українська радянська енциклопедія
14. Полтавщина: Енциклопедичний довідник (за ред. А.В.Кудрицького)., К.: "Українська Енциклопедія", 1992
15. Вся Полтава. Регіональна інформаційно-довідкова система.
16. Полтава історична. Сайт про історію Полтави.
17. Полтава, каталог посилань Open Directory Project

Географічна наука