Річард Хартшорн (правильніше Хартсхорн) (1899 - 1992) - американський географ, основоположник поведінкової географії.
Народився в містечку Кіттанінг в Пенсільванії. Був молодшим братом американського релігійного філософа Чарльза Хартсхорна (1897-2000).
Навчався в Прінстонському університеті (закінчив у 1920), отримав ступінь доктора в університеті Чікаго (1924). Викладав в університетах Міннесоти (1924-40) і Вісконсіна (1940-70, з перервою під час війни). У 1949 році був обраний президентом Асоціації американських географів.
Є одним з найбільш яскравих представників хорологічної школи, вважав географію єдиною наукою, завданням якої є опис "територіальної диференціації земної поверхні" і накопичення фактичного матеріалу. Особливе значення вчений надавав вивченню традицій та звичаїв населення різних територій, поведінки їхніх мешканців. Вважав їх тісно взаємопов'язаними з іншими природними і соціально-економічними явищами, характерними для тієї чи іншої території. Був противником використання аналітичних методів, вважаючи їх видаленням від географічної реальності. Вніс великий вклад в розвиток теорії політичної (пояснення поведінки виборців тощо) і культурної (визначення культурного ландшафту) географії. У 1950-х роках погляди Хартшорна були піддані критиці представниками школи просторового аналізу, зокрема Фредом Шеффером і Вільямом Бунге.
Основні роботи: "Recent Developments in Political Geography, I", The American Political Science Review, Vol. 29, No. 5 (Oct., 1935), pp. 785-804; "The nature of geography" (1939); "Perspective on the nature of geography" (1959).