Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Відомі географи, географічні персоналії

Кристаллер Вальтер

Вальтер Кристаллер (1893, Бернек - 1969, Кенігштайн) - німецький географ, автор теорії центральних місць. Вивчав економіку та географію південної Німеччини, на основі зібраного матеріалу в 1933 опублікував книгу "Центральні місця південної Німеччині" ("Die zentralen Orte in Süddeutschland"), в якій виклав теорію центральних місць.

 

Вальтер Кристаллер був людиною, яка дотримувалася порівняно помірних соціал-демократичних поглядів, внаслідок чого після приходу в 1933 році в Німеччині Адольфа Гітлера переїхав до Франції але, не знайшовши там коштів до існування, був вимушений в тому ж році повернутися назад до Німеччини. У підсумку в 1940 році Вальтер Кристаллер вступає в націонал-соціалістичну робочу партію Німеччини і стає співробітником відділу СС, яке розробляло плани територіальної перебудови захоплених територій в Європі, в тому числі і на території СРСР.

Після поразки Німеччини у Другій Світовій війні в 1945 році Вальтер Кристалллер вступає в комуністичну партію. Але після її заборони Вальтер Крісталлер вступив в соціал-демократичну партію, фактично повернувшись до початкових своїх поглядів.

Вальтер Кристаллер був прихильником планової економіки, критерієм ефективності в якої є мінімізація витрат (насамперед, транспортних). Теорія центральних місць була створена Вальтером Кристаллером на початку 1930-х років, вперше він спробував її сформулювати у своїй роботі "Центральні місця в Південній Німеччині", що вийшла 1933 року як закон просторового розміщення населених пунктів навколо більшого "центрального місця". Вальтер Кристаллер намагався скласти абстрактну модель розміщення, перевірити її на ряді конкретних мереж розселення в Європі і застосувати на практиці при освоєнні і будівництві населених пунктів ще недостатньо необжитих територій. Правильність розташування населених пунктів по відношенню один до одного і яка з цього аналізу закономірностей взаємного розміщення міст можливість створення теорії, яка б не просто описувала розміщення в просторі населених пунктів, але мала б і практичне значення, зацікавила Вальтера Кристаллера ще в 1920-х роках.

Відповідно до даної теорії, існує оптимальна каркасно-мережева структура населених пунктів, яка забезпечує доступ до об'єктів сфери послуг, максимально швидке переміщення між містами та ефективне управління територією. Система населених пунктів має певну ієрархією, число рівнів якої прямо пропорційне соціально-економічному розвитку території. Із зростанням рівня ієрархії населений пункт надає все більший набір послуг все більшому числу нижчестоячих поселень.

Система центральних місць (так звана "решітка Кристаллера") має форму бджолиних сот (суміжних шестикутних осередків). Центри деяких осередків є вузлами шестикутної решітки більш високого порядку, центри її осередків - вузлами решітки ще більш високого порядку і т. д. аж до найвищого рівня з єдиним центром.

Дана модель критикується за нереальність з кількох причин. По-перше, таке геометрично правильне розташування зустрічається досить рідко, оскільки безліч історичних, політичних і географічних чинників порушують симетрію і сувору ієрархію розподілу, по-друге, математичне дослідження еволюційної моделі, заснованої на ідеях Кристаллера, показало, що симетричний розподіл нестійкий - достатньо досить малих флуктуацій, щоб з'явилися зони з високою концентрацією активності і викликали відтік населення і зменшення активності в інших зонах.

Ідеї Кристаллера справили величезний вплив на розвиток економічної географії у Великобританії та США, зокрема на роботи Уолтера Айзарда та інших представників школи просторового аналізу. У Швеції у відповідності з теорією центральних місць була проведена реформа адміністративно-територіального поділу.

Географічна наука