Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Відомі географи, географічні персоналії

Мукомель Ізраїль Феліксович

Мукомель Ізраїль Феліксович (1906 – 1975) - доктор географічних наук, професор, економіко-географ. І.Ф. Мукомель народився 19 квітня 1906 р. в Херсоні. У 1929 р. закінчив економічний факультет Одеського інституту народного господарства. Учений ступінь кандидата географічних наук здобув у 1940 р. В цьому ж році отримав атестат доцента. З 1941 по 1946 рр. перебував у лавах Радянської Армії, був ветераном Великої вітчизняної війни, нагороджений 5 медалями.

До 1959 р. працював у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка як науковий співробітник, доцент кафедри економічної географії, декан геолого–географічного факультету, а також заступник директора Інституту географії. З 1959 р. по 1966 р.— старший науковий співробітник і завідувач відділу в Українському науково–дослідному інституті економіки і організації сільського господарства.
Учений ступінь доктора географічних наук здобув у 1965 p., захистивши дисертацію "Сільськогосподарські зони Української PCP" на географічному факультеті Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Звання професора отримав у 1970 р.
З 1966 по 1967 рік працював у відділі теоретичних проблем економічної географії Сектора географії АН УРСР. У квітні 1967 р. обраний за конкурсом і до 1973 р. працював на посаді завідувача відділом розміщення й територіальної організації сільського господарства Ради по вивченню продуктивних сил Української PCP, з 1973 р.— завідувач кафедрою економічної географії Одеського державного університету ім. І. Мечникова.
Запрошений на цю посаду, він розгорнув роботи з географічних досліджень сільського господарства і розроблення атласу галузі Одещини. Визнанням цих робіт стало проведення 2 симпозіумів по географії сільської місцевості та використання земель у рамках ХХІІІ Міжнародного географічного конгресу, що проходив у Москві 1976 р. На жаль, ці симпозіуми пройшли вже без проф. І. Ф. Мукомеля, який помер у 1975 р.
І. Ф. Мукомель уміло поєднував дослідницьку і педагогічну діяльність, досягнувши в обох сферах вагомих здобутків. Він зробив великий внесок у розроблення концептуальних засад теорії та методів дослідження географії сільського господарства України, які спиралися на власні первинні вихідні матеріали. Автор фундаментальних праць із територіальних проблем розвитку сільського господарства.
Основну увагу дослідник зосереджував на розробленні комплексних проблем розвитку сільського господарства. Важливе значення при цьому надавав виявленню впливу природних умов і соціально–економічних факторів на територіальну диференціацію сільськогосподарського виробництва, на локалізацію галузей рослинництва і тваринництва, особливості формування типів сільського господарства, а також науково обґрунтованому сільськогосподарському районуванню.
Він сформулював основні закономірності та визначив умови і фактори формування сільськогосподарських зон, заклав основи методики їхнього економіко–географічного їх вивчення (Сельскохозяйственные зоны УССР. Часть 1. Закономерности развития и методика экономико- географического исследования сельскохозяйственных зон, 1954; Типы специализации хозяйств по зонам республики / Методика разработки и внедрения систем ведения хозяйства в колхозах и совхозах Украинской ССР, 1960; Особенности формирования производственно-территориальных комплексов сельского хозяйства и методика их исследования / Закономерности формирования производственно-территориальных комплексов (у співавторстві), 1968; Научно-методические основы территориальной организации сельского хозяйства/ Вопросы территориальной организации сельского хозяйства Украинской ССР в 2-х частях, 1969).

Протягом 50–60–х років виходять праці з різних аспектів географії сільського господарства окремих регіонів України: зрошуваних районів півдня, Українського Полісся, Закарпатської області та інші. В 1961 р. видано узагальнюючу монографію "Сільськогосподарські зони Української PCP" , в якій висвітлено результати роботи щодо виявлення сутності багатопланової взаємодії конкретних природних і економічних особливостей і сільськогосподарського виробництва, системи таксономічних одиниць сільськогосподарського районування.

В процесі своїх досліджень І.Ф. Мукомель уточнив такі поняття, як "умови" і "фактори" територіальної організації сільськогосподарського виробництва, які в економічній літературі, як правило, ототожнювалися. "Под условиями сельскохозяйственного производства понимаем элементы природного и общественного характера, влияющие на его развитие, размещение и специализацию... Отличительная особенность условий сельскохозяйственного производства состоит в том, что будучи необходимой предпосылкой его существования, они могут быть использованы по-разному в зависимости от уровня развития производительных сил и производственных отношений. Важнейшей движущей силой являются факторы. Они определяют развитие сельского хозяйства, его размещение и специализацию" (Экономическое районирование сельского хозяйства как проблема его территориальной организации/ Вопросы географи. Сб. 75. Территориальная организация производительных сил, 1968, с. 74).

Серед факторів, які дослідник вважав основною рушійною силою розвитку, розміщення і спеціалізації сільського господарства, він виділяв рівень індустріального розвитку країни в цілому і окремих економічних районів, розміщення міських і промислових центрів, розміщення промисловості, що переробляє сільськогосподарську сировину, місце сільськогосподарського виробництва в експорті сільськогосподарської продукції.

Він відзначав, що в основу сільськогосподарського районування доцільно покласти типове стійке поєднання культур і галузей, характерне для спеціалізованих територіально-виробничих комплексів, що склалися в нашій країні, а найефективнішим способом визначення напрямку сільського господарства вважав аналіз структури його товарної продукції. В практиці сільськогосподарського районування кожна із зон одержує свою назву саме за провідними, найбільш товарними галузями господарства. Він розрізняв зернові, бурякові, льонарські та інші сільськогосподарські зони.

І.Ф. Мукомель зауважував, що ефективність сільськогосподарського виробництва з точки зору народного господарства в цілому і окремого економічного району, зони чи підприємства визначається не лише складом галузей, які дають більш високий чистий прибуток, але й правильним поєднанням їх з галузями менш прибутковими і в той же час необхідними для правильної організації всього процесу сільськогосподарського виробництва. Виявлення переважно рослинницьких або тваринницьких типів сільськогосподарського виробництва з встановленням провідних культур і галузей дає змогу визначити виробничі типи сільського господарства першого порядку.
Критерієм для виявлення виробничих типів сільського господарства другого порядку можуть слугувати відмінності, що випливають з переважання тих чи інших культур і галузей тваринництва, характерних для певної зони, а також різного складу додаткових галузей рослинництва і тваринництва.

Для відбиття зональних і внутрішньозональних відмінностей в розвитку сільського господарства І. Ф. Мукомель вважав доцільним використовувати таку шкалу таксономічних одиниць:
1. Сільськогосподарська зона— охоплює виробничі типи першого порядку, що характеризуються перевагою в товарній продукції рослинництва або тваринництва з провідним значенням певних культур і галузей.
2. Сільськогосподарська підзона— частина сільськогосподарської зони, що відзначається типом поєднання тих чи інших культур і галузей тваринництва, представлених у цій зоні, а також складом додаткових галузей сільського господарства.
3. Сільськогосподарська мікрозона— групи сільськогосподарських підприємств із різним рівнем концентрації виробництв тих або інших видів сільськогосподарської продукції, провідних для цієї підзони.
Важливе методичне значення І.Ф. Мукомель надавав питанню щодо одиниці, яку необхідно приймати за вихідну при сільськогосподарському районуванні. За таку одиницю він пропонував використовувати адміністративний район.

Інша лінія наукової творчості І.Ф. Мукомеля була пов'язана з картографічним забезпеченням сільськогосподарського районування, використанням картографічного методу для дослідження внутрішньої територіальної структури сільськогосподарських зон. Погалузеве картографування сільського господарства України дало змогу І.Ф. Мукомелю проаналізувати територіальні відмінності умов вирішення географічних проблем сільського господарства і на цій основі обґрунтувати виділення сільськогосподарських зон, розкрити комплексні зональні проблеми.

Основний зміст дослідження з районування вчений вбачав у виявленні ядер сільськогосподарських зон.
Досвід розробки загальносільськогосподарських карт, а саме методики виділення на карті сільськогосподарських районів, проведення меж між районами, формулювання районів, узагальнений в кількох працях (Сельскохозяйственное районирование Украинской ССР / Природное и сельскохозяйственное районирование СССР: Материалы III, IV, V, VI Межвуз. конф. по природному и экономико-географическому районированию для целей сельского хозяйства, 1960, 1963, 1967, 1971 та ін.).

І.Ф. Мукомель вперше в колишньому СРСР підготував комплексний тематичний "Атлас сільського господарства Української PCP", виданий у 1958 р. Атлас включає 47 кольорових карт і пояснювальний текст, що характеризують природні умови і соціально–економічні фактори розвитку сільського господарства республіки, зональні особливості виробничої спеціалізації рослинництва й тваринництва.
Він є автором карт розміщення й спеціалізації сільського господарства в "Атласе сельского хозяйства СССР" (1960), "Атласе Украинской и Молдавской ССР" (1962), сільськогосподарської тематики періодично поновлюваної шкільної "Економічної карти Української PCP" у 50–70–х роках.
Застосування географічних методів вивчення сільського господарства, якому присвячені праці І.Ф. Мукомеля, є актуальними і в наш час.

Географічна наука