Увійти  \/  Зареєструватися  \/ 

Вхід на сайт

Зареєструватися

Введене Вами ім'я недійсне.
Будь-ласка, введіть допустиме ім'я користувача. Без пробілів, у всякому випадку 2 , НЕ повинно бути символів: < > " ' % ; ( ) &
Пароль недійсний.
Ваші паролі не збігаються. Будь-ласка, введіть Ваш пароль в поле пароля та повторно введіть його в полі підтвердження.
Недійсна адреса електронної пошти
Адреси електронної пошти не збігаються. Будь-ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти в поле адреси електронної пошти та повторно введіть адресу у полі підтвердження.
* * Обов'язкове поле

Відомі географи, географічні персоналії

Синявський Антін Степанович

Синявський Антон Степанович (1866 –  1951) - д-р геогр. наук, проф., економіко-географ. Народився у селі Веприк Васильківського повіту Київської губернії. Походив зі старого священицького роду. Батько Стефаній (1831 — 1927) — протоієрей, магістр теології. Мати - Катерина (1846 — 1931).
Навчався у Київському університеті, де зблизився з Володимиром Антоновичем, під його впливом захопився історією, археологією.

 

В університеті Синявський захопився ідеями Михайла Драгоманова, що позначилося на подальшому житті історика. В серпні 1889 року київських драгомановців заарештували. Хоч це не завадило Синявському отримати диплом про закінчення університету, однак працювати за фахом він не міг. У 1889 році – на засланні в Шенкурську. за клопотанням київських професорів Володимира Антоновича та Володимира Іконникова до голови Російського археологічного товариства графа Уварова, строк заслання було скорочено для закінчення освіти. Антін Степанович робить невдалу спробу закінчити університет в Москві. З 1890 Синявський - студент природничого факультету Новоросійського університету. 1893 – лектор Одеської військової школи. У 1894 - лектор Вищих Жіночих Курсів та приват-доцент Новоросійського університету. Магістерська дисертація 1898 захищена у Варшавському університеті, отримав ад’юнкт-доцентуру гірничої статистики. З 1899 - директор комерцфійних шкіл Міністерства фінансів у Лодзі. 1901-18 – директор Катеринославського комерційного училища; асистент, доцент з гірничої статистики, з 1910 професор Гірничого інституту. Разом з урядом Директорії Синявський залишив Київ на початку 1919 року. 27 лютого 1919 року, разом із літературознавцем Леонідом Білецьким та мистецтвознавцем Володимиром Січинським, виступив на відкритті Українського клубу в Кам'янці-Подільському. 1919 зав. каф. політекономії Українського університету (м. Кам’янець-Подільський), професор і завідувач кафедри економіки, географії та світового господарства Інституту зовнішніх відносин, співробітник кафедри сільського господарства Київського Інституту народної освіти. 1933 року Синявський виїхав на Далекий Схід, спочатку у 1931—1934 роках завідувач кафедри економічної географії Українського відділення Благовіщенського агропедінституту, а після закриття українського відділення — переїхав до Владивостока й очолив кафедру фізичної географії Владивостоцького педагогічного інституту. Восени 1934 року Синявський — завідувач новствореної кафедри географії, професор Сталінградського педагогічного інституту, від грудня 1936 року — завідувач кафедри фізичної географії Кримського педагогічного інституту, від серпня 1939 року до 1942 року професор Кабардино-Балкарського педагогічного інституту Нальчика. 1944-45 – професор Ростовського університету. 1945-47 – завідувач кафедри географії Чернівецкого університету. 1947-49 – професор Кіровоградського, 1949-50 – Красноградського педагогічного інституту. Наприкінці 1950 року Синявський вийшов на пенсію і переїхав до Сімферополя. Помер на початку 1951 року. 1987 року, у зв'язку з ліквідацією Староруського кладовища в Сімферополі, останки Синявського перевіз і поховав на Лісовому кладовищі у Києві онук Олександр Синявський.

Значний внесок А.Синявський зробив у теорію і методологію української економічної географії (ЕГ розглядав як науку економічну і географічну водночас), особливо у теорію економічного районування (стаття "Економічний район і економічний ландшафт", 1930). Досліджував географічні проблеми в цілому (книга "Економіко-географічний нарис України", 1924) та Степової України. Був одним з перших національних геополітиків – дослідників близькосхідних інтересів України (Єгипет, Сирія) і безпосередніх сусідів нашої держави (Польща, Румунія). Особливу увагу А.Синявський звернув на географічне дослідження світового господарства, подібно, як економісти В.Садовський та В.Тимошенко, працями яких вже у 20-30-х роках було закладено основи українського географічного світознавства. Автор близько 150 наукових праць.

Основні праці: История всемирной торговли в связи с промышленностью.  К., 1896. Ч.1.  (в соавт.); Україна і Близький Схід у світі геополітики (Проблема торговельних зв’язків). К., 1927; Сучасна економіка Єгипту в зв’язку з розвитком українсько-єгипетської торгівлі. К., 1929.
Л-ра: Географи Київського університету. Я.Б. Олійник, С.Ю. Бортник, М.Д. Гродзинський, О.Ю. Дмитрук та ін.  К., 2003; Географічний факультет у персоналіях / Я.Б. Олійник, С.Ю. Бортник, М.Д. Гродзинський, О.Ю. Дмитрук та ін. К., 2008.

Географічна наука