Обгрунтовано теорію та методику історико-картографічного дослідження портоланів - морських навігаційних карт ХIII - ХVII ст., проаналізовано особливості їх змісту, роль в розвитку картографії, а також інформаційність. Зазначено, що умови для виникнення та поширення карт-портоланів (КП) у регіоні Середземномор'я наприкінці ХIII ст. обумовлені посиленням суспільно-політичного руху, розвитком торгівлі, обміном культурними цінностями, набуттям навігаційного досвіду. Запропоновано підхід до класифікації КП як специфічних творів, визначено їх вплив на розвиток картографії, картографічні школи щодо КП, зокрема 10 основних.
Обгрунтовано ідентифікаційні ознаки, які відрізняють портолани від інших карт і сприяють подальшому розвитку картографії. Описано технологію каталогізації середньовічних морських карт для проведення наукових досліджень та їх подальшого практичного використання на основі запропонованої методології та з урахуванням специфіки вихідної інформації. Доведено, що дана технологія - XML, на основі якої створено пошуково-інформаційну систему "Портолан". Розкрито особливості використання КП в історико-географічних дослідженнях та обгрунтовано відповідну методику щодо вивчення топонімів, а також динаміки стану природних об'єктів.
Переглянути автореферат дисертації
